16 лютого на греко-католицькому теологічному факультеті Пряшівського університету відбулася міжнародна наукова конференція «Греко-католицька церква в Словаччині».

Відкриття конференції розпочалося зі вступного слова декана теологічного факультету, монсеньйора, професора і доктора теології Петера Штурака про початок низки конференцій, приурочених 200-річчю від заснування Пряшівської єпархії.

Привітали учасників наукового форуму архієпископ і митрополит Греко-католицької церкви в Словаччині монсеньйор, професор і доктор теології Ян Баб’як (SJ) та ректор Пряшівського університету професор Петер Конья.

Першим виступив з науковим рефератом про конфесійну ситуацію в Пряшеві на час заснування Пряшівської єпархії ректор університету Петер Конья.

Проректор Українського католицького університету Олег Турій у своїй доповіді представив історію мучеників Української греко-католицької церкви на основі спогадів, їх катастрофічну в’язничну буденність в часи радянських репресій, в умовах якої мученики не лише зберігали віру, а й виконували власні пастирські обов’язки.

Інформацією про міфи та стереотипи в історії та історіографії Мукачівської єпархії поділився декан історичного факультету Ужгородського університету, доцент Володимир Фенич, наголосивши на необхідності історичної деміфологізації, принаймні в науковому середовищі.

Інформативну доповідь на тему епістолярної спадщини, що стосувалася Мукачівської єпархії за період 1788-1792, подав декан Пряшівського університету, професор Петер Штурак.

Після дискусій і невеликої перерви доповідачі інформували про східний обряд в межах Угорщини (Юрій Градош); історичну ретроспективу розвитку греко-католицьких єпархій (Ярослав Цораніч); Галицькі єпархії в роках 1772–1850 (Станіслав Набіванєц), лінгвістичні особливості видання Біблії для греко-католиків в часи Андрія Бачинського (Петер Женюх) та культурний вплив «Общества Василія Великого» північно-східної Угорщини (Станіслав Конєчний).

У наступному робочому блоці мистецтвознавчий аналіз єпископських зображень з Ніредьгази зробила доктор Бернадет Пушкаш. Згодом про репресії в соціалістичній Угорщині (на прикладі мікроісторії тоталітарного слідства 1962 року проти молодих греко-католицьких семінаристів) розповів Дьордь Янко.

Про діяльність чесько-будєйовіцкого єпископа Констянтина Ружічки у Львові розповів Рудольф Свобода. Про спроби Йосифа Сталіна і радянського керівництва загалом використовувати Церкву в ідеологічній політиці розповідала Світлана Гуркіна. Тарас Бублик побудував доповідь на основі інформації про репресії проти духовенства Львіської архиєпархії в добу першої більшовицької окупації 1939-41 рр. на теренах Галичини. 

Після чергової дискусії розпочався завершальний блок доповідей про: зміст спільних пастирських листів владик Мукачівської та Пряшівської єпархій (Віктор Кічера); соціальні виклики для греко-католиків у роки Першої світової війни (Патрік Дерфіньяк); діяльність «Пласту» в Польщі в 1918–1930 рр. (Гжегож Базіур); рятівників світу з середовища греко-католиків Пряшівської єпархії, які, допомагаючи юдеям у часи Голокосту, ризикували, стаючи праведниками світу (Петер Борза); розвиток Православної церкви Словаччини після 1989 року (Мартін Лупчо).

Кожен із блоків завершувався дискусією, в якій могли висловитися всі охочі. Підсумком конференції стали слова вдячності від організаторів всім учасникам та організаторам. Завершальні побажання і запрошення до майбутньої співпраці висловили декан Пряшівського греко-католицького теологічного факультету Петер Штурак та заступник декана Ярослав Цораніч.  

За інформацією доцента історичного факультету УжНУ Віктора Кічери