Головна » Усі публікації » Студгромада |
У середині листопада в Києві проходила «Осіння літературна школа 2014». Це проект Центру літературної освіти, під час якого на лекційних і практичних заняттях відомі літератори діляться з авторами-початківцями секретами письменницької майстерності. Кількість місць у літшколі обмежена, але серед тридцяти учасників пощастило бути й студентці другого курсу філологічного факультету УжНУ Ганні Фельцан.
– Дізналася випадково (або зовсім невипадково – це вже з якого боку подивитися) з новин ФБ. Прочитавши умови, без вагань заповнила анкету й чекала на відповідь на поштову скриньку. Думки на кшталт, де я проживатиму, як доїду, трійка пропущених днів в університеті, мене конкретно в ці хвилини не дуже турбували. Бажання поїхати було справді величезне.
– Хвилювалася, звичайно. Підтримали батьки, друзі. Та й думка про «самотню» поїздку мене набагато більше тішила, ніж лякала. Їхати в поїзді, гуляти київськими вулицями, слухати музику дзвонів Михайлівського собору – цим усім повноцінно насолодитися можна тоді, коли ніхто й ніщо не відвертає уваги.
– Учасників було, здається, 27. Можу зауважити, що всі – абсолютно різні. Студентка, домогосподарка, професійний піарник, викладачка літератури, безробітний юрист; із Закарпаття, Львівщини, Черкас, Києва – всі ми фактично випали на 4 дні з нашого звичного життя. Щоб подружитися з кимось, думаю, чотирьох днів точно замало, та цікавими зустрічами похвалитися можу. Познайомилася, до речі, з двома вихованцями нашого філфаку.
– З Мар'яною Хемій, яка нині працює в Музеї книги і друкарства України (в приміщенні якого відбувалася «Осіння літературна школа») і з Vik Ковреєм, завдяки якому ввечері я потрапила на музичний проект Іздрика.
– Розклад був дуже насиченим: ми навчалися від 10 до 20 години. Лекції чергувалися з практичними заняттями, організатори влаштували нам також неформальну зустріч з Софією Андрухович. Наприкінці дня нас тішили літературні вечори.
– Лекторів було підібрано чудесно – це безперечно. Кожен із них справив на мене окреме враження. Мушу виокремити Юрія Іздрика, оскільки зустріч із ним була для мене просто мрією та одним із вирішальних факторів моєї поїздки. Ростислав Семків зовсім по-новому розповів нам про літературу, як редактор видавництва «Смолоскип», висвітлив головні аспекти спілкування з видавцями, себто було багато пізнавальної інформації від першої особи. Останнього дня він надав нам докладний аналіз наших творів. Почути конструктивну критику від кваліфікованого фахівця було неабияк важливо. А лекція Остапа Славинського «Письменник як перекладач, перекладач як письменник: як, навіщо і чи варто письменникові перекладати?» була дуже професійно підготовленою – лектор зумів зацікавити нас цією діяльністю: я й сама подумала про спроби перекладу в майбутньому.
– Навчилася надзвичайно багато за такий короткий термін. Не думаю, що варто перелічувати все. Хочеться чомусь поділитися словами Софії Андрухович: «Чим менше ми захищаємося, тим більше ми щасливі».
– Неодмінно! Я дійсно зрозуміла, що це мені близьке. Відвідуватиму не тільки школи, а й просто цікаві для мене літературні заходи. Вже навіть запланували з подругою наступну поїздку. Іванка Когутич для Медіацентру УжНУ |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики