Неділя, 26.05.24, 09:43 | Вітаю Вас Гість | RSS
Подруга Тайсона з 4-го гуртожитку

Подруга Тайсона з 4-го гуртожитку

Майже кожна сім’я має свого неповторного у поведінці домашнього улюбленця. Повертаєшся додому з виснажливих занять чи з важкої роботи або й веселої прогулянки – завжди приємно почути радісний гавкіт вірного друга або й відчути гострі пазурики іншого неслухнясика. Велика родина гуртожитку № 4 має п’ять таких улюбленців. Про одну з них трохи більше.

Тут вона є законним мешканцем уже давно. Мила темно-сіренька кішечка із замріяними темними очима, викинута кимось просто на вулицю, опинилася на порозі цього величезного дому навесні 2011 року. Це був її останній шанс оминути убоге життя на смітнику. І Муся скористалася ним.
 

Муся

Немає такої кухні, балкону чи студентської кімнати, у яких вона ще не побувала. Муся, як бабай, опівночі може несподівано вискочити із ванної кімнати блоку й усіх до нестями налякати. Приходити непрохано в гості вона теж уміє: заповзе під ліжко – то хоч мітлою випрошуй.

На кухнях Муся любить бувати найбільше. Як дитина чекає подарунків від Діда Мороза, так і ця кішка із блискучими азартними очима очікує на свій презент біля порогу. Вчора на обід була гречка, сьогодні їй пощастило більше – великий шматок ковбаси.

Її тільки покликати «Мусьо!!!» – і вона відразу біжить пеститися. Муся дуже привітна, хоч і зазнала чимало жорстокості. Одного разу вагітну Мусю студенти-хлопці дуже сильно штовхнули й вона розпорола собі живіт. Кошенята відразу загинули, але їх матуся, слава Богу, видужала. На жаль, це не єдиний приклад грубої поведінки з гуртожитськими тваринами.

«Минулого року хлопці кинули в каструлю живого кота, прикрили кришкою і поставили на газову плиту. Добре, що ми вчасно помітили цей інцидент і викликали ветеринара. Часто буває, що викидають котів із балкона шостого поверху, б’ють ними об стіни, – розповідає комендант гуртожитку №4 пані Галина. – Те саме із собаками. Наприклад, на тваринку на ім’я Найда наїхав автомобіль. Постраждали всі нутрощі. Ветеринар радив собаку приспати, бо, мовляв, через три дні й так помре. Але ми не здалися. При в ході до гуртожитку скриньку із проханням по допомогу поставили, самі скинулися і вилікували Найду».

Незважаючи на те, що на Мусю на кожному кроці чатують нещасні випадки, вона ні від кого не ховається, вільно розгулює зі своїм вірним другом Тайсоном (чорним котом). Сонце вона зустрічає в кінці коридору, біля вікна, обід – на кухні, опісля, якщо тепло, гріється на балконі, виходить на подвір’я, а ввечері тиняється по незачинених кімнатах студентів.

Муся чекає поповнення. В черговий раз має стати турботливою мамою. Та чи виростить кішка своїх дітей? Чи не будуть вони викинуті з вікна або притиснуті дверима? Хтозна, що може статися. До таких, як вони, часто ставляться як до непотребу: спочатку заводять, бо пухнасте, маленьке, а потім, коли набридне з ними гратися, – викидають на вулицю.

Влітку у гуртожитку майже ні душі. Муся повільною ходою наближається до пункту призначення. Надворі скоро стемніє, проб’ються перші зорі крізь чорне полотно неба, теплий вітер обіцяє сонячний ранок… В очах кішки відсвічує місяць, а в голові прокручуються різні думки. Так, вона теж уміє мріяти…

Яна Тегза,

студентка відділення журналістики


Думки, висловлені в розділі «Блоґи», передають погляди самих авторів і не конче відбивають позицію редакції Медіацентру УжНУ

Поділитися через:
Система Orphus Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter!

АвторЯна Тегза | Переглядів – 1003 | Рейтинг: 5.0/5
Усього коментарів0
omForm">
avatar

Ми у Facebook

Календар публікацій

«  Вересень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930