На відміну від попередніх письменників за прилавком книгарні «Кобзар», закарпатський літератор і журналіст Андрій Дурунда сам виявив ініціативу долучитися до акції. Гість розповів Медіацентру про свою найсвіжішу збірку, яку сьогодні, 6 грудня, продавав і підписував відвідувачам, про свої взаємини з літературною спільнотою краю та Ужгородським університетом.

Андрій Дурунда дізнався про акцію від свого доброго приятеля, лауреата Шевченківської премії Мирослава Дочинця, котрий став героєм другого дня ініціативи «Письменник за прилавком». Пан Андрій хотів підтримати товариша, з яким знайомий із юних літ – колись разом працювали в газеті «Молодь Закарпаття».

Бажання приєднатися до акції зумовлене й іншою причиною: цього року пан Дурунда святкував 60-річний ювілей. До цієї дати було приурочено видання його збірки «Чаша», котрою хоче поділитися з іншими. До книжки ввійшли новели й оповідання письменника, твори для дітей, дорожні нариси та поезії. Чому така назва? «Кожен протягом життя має випити свою чашу – в когось вона гірка, в когось солодка – залежить від долі, котра написана на небесах», – розповідає автор. Надрукована як подарункове видання в Києві тиражем 1000 примірників книга дійшла до свого творця. Тепер їй час зустрітися й з читачем.

Про книгарню, у якій відбувається акція, пан Дурунда відгукується тепло. Каже, тут завжди прихильно ставилися до закарпатських письменників. А ще – усміхнено згадує молоді роки, бо багато писав і мандрував: «У радянські часи важко було з подорожами. Але я був настирливим, заощаджував гроші й витрачав їх на путівки. Відвідав чимало країн: Словаччину, Польщу, Австрію, Туреччину, Грецію… Письменник має багато знати й багато бачити, тому для нього такі подорожі важливі».

Літератор не може не писати, каже Андрій Дурунда. Його перший вірш надрукували, коли вчився ще в шостому класі. Відтоді чоловік познайомив читача вже з дванадцятою власною книгою. Однак каже, що з видаванням досі нелегко – більше половини його книг побачили світ завдяки спонсорам. Пан Андрій вважає, що в нас письменника визнаю́ть зазвичай уже після смерті. Має ідею літературної серії «Роде наш красний», котра розповість читачам про талановитих сучасних творчих особистостей Закарпаття. Бо людині треба чути добре слово про себе за життя.

Без теплих слів-привітань письменник не залишає й колектив нашого університету та, зокрема, творчу редакцію Медіацентру УжНУ.

Антоніна Чундак