З нагоди 201-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка Закарпатський народний хор улаштував тематичний концерт «Заповіт». Повна зала слухачів довго стоячи аплодувала хористам, які зуміли передати енергетику слова великого поета.

У програмі прозвучали композиції на слова Кобзаря, а також кращі твори української музичної класики. Слухачі-глядачі змогли не тільки почути, а й побачити музичні картини, сцени до вистави «Назар Стодоля», перифраз на тему української народної пісні «Розпрягайте, хлопці, коней», старовинний лірницький кант «Через поле широкеє».

Приємно було бачити в залі чималу кількість наших студентів, очі яких упродовж цілого концерту не висихали від сліз.

«У мене просто неймовірні враження. Почуваєшся як мінімум у Львівському оперному. Упродовж концерту так і хотілося встати з місця й перервати номер оплесками та вигуками Браво!». Я захоплена артистами, які не просто відпрацювали черговий виступ – їхній блиск в очах, їхня, у хорошому розумінні, напруга, цілковите усвідомлення і прийняття того, про що вони співають, реально передалося мені. Після такого концерту справді хочеться казати: «Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте. В останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть!» – коментує студентка юридичного факультету Алла Коштура.

«Я не вперше відвідую виступи Заслуженого академічного Закарпатського народного хору, і кожен концерт – це неповторний шквал емоцій та почуттів. Та цього разу твори, включені до програми, зачепили найглибші струни моєї душі. Кожна виконана композиція – це просто нереальне звучання голосів і музичних інструментів, яке занурює тебе в якийсь зовсім інший світ. Під час концерту я не стримувала сліз, не могла приховати й усмішки, а інколи просто заплющувала очі, щоб сповна насолодитися, піддаючись отій магії звуків.

І навіть після концерту роздуми не покидають: чуючи вічні й пророчі слова Шевченка про волю, про Україну, про правду і брехню, мимоволі задумуєшся над власним майбутнім, майбутнім країни, народу. В цьому й полягає сила шевченківського слова. Вічна сила», – коментує магістрантка філологічного факультету Леся Вихованець.

Світлана Лапига

Фото Наталії Боднар