Головна » Усі публікації » Голоси неперебутнього |
27 серпня 2002 року, у передсвятковий день Успіння Пресвятої Богородиці, у селі Нижнє Болотне на Іршавщині двом маленьким дівчаткам в урочищі Джублик явилася Діва Марія. Відтоді це місце стало справжньою святинею для паломників з цілого світу. 13 років поспіль на прохання Діви Марії щомісяця, 27 числа, люди приходять, аби разом прославити Бога, принести Йому свої молитви, адже, за словами Пречистої, кожен, хто з чистим серце звернеться, – буде почутий.Наші студенти вже тривалий час їздять до святині й розповідають про справжні чудеса, які там відбуваються. Ужнівці активні також у багатьох просвітницьких проектах, що втілюються братією монастиря. Молодь каже, що там відчувається близькість неба і хочеться ставати кращим. «Уже понад рік їжджу до Джублика щомісяця. Мені завжди спокійно після таких поїздок. Чи є там чудо? Там є Бог, Діва Марія, там є мир на душі, там багато віри і надії. А ще – хороших людей. У Джублику завжди є люди, які знають саме ті слова, яких ти потребуєш», – коментує студентка філологічного факультету Тетяна Ладжун. Священнослужителі Джублика звертають особливу увагу на молодих людей. Вони вважають, що задля них церква повинна ставати простішою, ближчою і зрозумілішою. Нам удалося поспілкуватися з дияконом, отцем Теодором, який понад 5 років працює з активними представниками молодого покоління там, у Джублику. Найцікавіше з нашої розмови подаємо нижче. • Знаєте, дуже часто ми можемо чути критику на адресу молоді, мовляв, розбещена, без орієнтиру для дальшого руху тощо. Але я завжди кажу, що проблема не в ній. Адже молодь завжди відкрита до того, щоб її вести. • Молодечий вік – це той період, коли людину можна формувати, готувати до чогось. Молодь відкрита до дискусії – просто часто нікому показати орієнтир, до якого варто рухатися. У своєму житті я бачу багато молодих людей, які не просто готові бути добрими християнами, а й просувати ідею християнства в сьогоднішньому світі. • Ісус Христос сказав: «Ви сіль землі». Ми знаємо, що солі багато не треба, щоб страва була смачна. І навпаки – коли її нема, тоді чогось бракує. Ви і ми маємо стати тією непомітною сіллю. Часто молодь соромиться сказати у певних місцях, що я християнин, чи взяти книжечку, аби заявити: «Дивись, я доведу тобі, що Ісус Христос спаситель, що церква зуміє привести тебе до втіхи!». • Я переконаний і бачу, що молодь сьогодні шукає Бога. Вона про це не кричить, але це видно. Адже пошук Бога починається вже від запитань: що буде після смерті, для чого я живу, у чому сенс мого існування? • Сьогодні молодь показує ініціативу. Можливо, дивлячись на ситуацію в країні, ви запитаєте, що це за життя, як далі бути і чи буде завтра взагалі, куди ми йдемо? У такі моменти суму, болю, розчарування душа завжди шукає орієнтир. І якщо вона не знайде Бога в цей момент, то почне хапатися за будь-що інше. А це інше – рідко коли корисне. • Можливо, молода людина думає, що церква – як клітка: те не роби, так не стій, туди не ходи, так не поводься. Ще й заповіді починаються із не… Всі ці «не» створюють ілюзію замкнутості. Але церква і християнство показує свободу Божих дітей, показує можливість мати мудру волю: робити не те, що хочу, а те, що найважливіше, зберігаючи при цьому щастя у серці. • Коли нами володіє гріх, то ми не бачимо альтернативи існування без нього. У таких випадках саме церква стає посередником і показує життя цікавим: якщо ти не будеш п’яним, якщо ти подивишся на дівчину не для задоволення тілесного, а з розумінням, що перед тобою особистість і ти хочеш з нею зустрічатися, щоб в майбутньому створити добру сім’ю – то це і є момент істинного життя, правильного обрання ціннісних орієнтирів, які допомагає розставити тобі церква. Зустріч із такими словами має бути в момент, коли нам це потрібно або коли нас Хтось кличе. Було б добре, якби ті, кого називають майбутнім, могли почути. А щодо Джублика – то, можливо, це і є чудо, якого ми так часто шукаємо. Світлана Лапига |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики