Днями на історичному факультеті УжНУ відбулася презентація дев’ятого випуску збірника студентських наукових робіт «Актуальні питання історії: минуле та сучасність». Його першу частину – п’ять публікацій – склали праці з історії України та краєзнавства, другу – шість статей зі всесвітньої історії.

Дослідження про бій на Красному полі (на основі народних переказів) оприлюднив студент ІІ курсу М.Демчик. Вторгнення Росії на Донбас у березні-травні 2014 р. досліджував студент ІV курсу Ю. Офіцинський, аналізуючи матеріали газети «New York Times». Доробки з окремих проблем краєзнавства Закарпаття представили третьокурсник М. Рекрутяк, другокурсниця К. Ферков та четвертокурсниця М. Ясінська.

Період історії стародавнього світу висвітлений у працях четвертокурсниці Я.Бердар, студента ІІІ курсу М.Гаєвого та другокурсниці К. Гуті. Військове мистецтво вікінгів та причини їхньої пасіонарної активності розглянув старшокурсник Е. Босак, а початковий період радянсько-німецької війни (1941-1945 рр.) – першокурсник Ю. Федоранич.

З нагоди виходу у світ дев’ятого випуску студентського збірника поділився думками декан історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент Володимир Іванович Фенич:

«Студентське наукове життя історичного факультету доволі багатогранне і цікаве. Починаючи з 2008 року, маємо дуже файну традицію на факультеті, коли наші студенти публікують свої скромні наукові досягнення у студентському збірнику. Цей проект був започаткований доцентом кафедри історії України Василем Петровичем Мельником, а потім підтриманий доцентом цієї ж кафедри Іванною Іванівною Скибою.

Звичайно, всі завідувачі кафедр і деканат підтримали цю ініціативу. Донині мотивуємо студентів до наукового пошуку, максимально сприяємо проведенню різноманітних наукових конференцій, семінарів, круглих столів, дискусій тощо. На факультеті активно діє студентське наукове товариство «Кліо», маємо вже дев’ятий випуск студентського наукового збірника, який щойно побачив світ. Тут зібрані роботи, безумовно, найкращих студентів.

Я би хотів, щоб ця традиція не була втрачена, щоб ми виходили, можливо, десь на вищий якісний рівень у тому сенсі, аби залучати до публікації у збірнику, як це практикують у Прикарпатському національному чи Українському католицькому університетах, студентів з інших факультетів чи навіть навчальних закладів».

Поділився Володимир Іванович роздумами й про інші важливі аспекти студентського життя на факультеті:

«Мене дуже тішить, що з ініціативи саме студентів, зокрема Михайла Рекрутяка та Василя Карпова, ініційовано таку гарну візуальну антропологію, яка в нас не слухається як навчальний предмет. Добре, що студенти мають можливість бодай раз на місяць переглядати гарні фільми на історичну тематику з фаховими коментарями. Фільм сприймається не тільки як витвір мистецтва, а й як голос минулого.

Правда, всього має бути в міру, аби воно не набридало, варто розробляти інші цікаві проекти, розширювати аудиторію, залучати наших істориків та студентів з інших факультетів УжНУ. Уважаю, що слід запускати сертифіковані програми – перші кроки в цьому напрямку вже зроблено.

Гадаю, знайшлася би ініціативна група викладачів, які змогли би сертифіковану програму розробити, обговорити, можливо, навіть деякі публікації підготувати з цього приводу, а потім запустити в позаурочний час до студентських аудиторій».

Підсумовуючи, декан істфаку зауважив:

«Я би хотів, щоб ми всі у переддень студентських наукових конференцій розширювали горизонти, шукали нові формати, нові майданчики для дискусій. Студентам хочу тільки побажати успішного навчання і, звичайно, максимальної активності. Особливо на шляху наукового пошуку».

Навесні цвітуть не тільки ужгородські сакури – розквітає й студентське наукове життя на історичному факультеті УжНУ: позаду плідна робота над науковими публікаціями, попереду – студентська конференція, котру цього року буде присвячено постаті Івана Яковича Франка, а також День Геродота – найбільше свято молодого покоління закарпатських істориків.

Михайло Рекрутяк, студент ІІІ курсу істфаку

Фото Миколи Фешка