Шевченківські читання з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка провели в археологічному музеї ім. Е. Балагурі. Доповіді про історичні погляди Кобзаря, його наукову діяльність, уплив на суспільну думку України й Закарпаття зокрема виголошували досвідчені науковці й студенти історичного факультету.

Відкрили роботу наукового зібрання проректор УжНУ Федір Шандор та декан історичного факультету Володимир Фенич, який, зокрема, зауважив, що творчість Шевченка потрібно вивчати ще й тому, аби краще розуміти історичний контекст, історичну дійсність тих століть, які він описує.

Науковець пригадує, що колись історики мали навчальну дисципліну «історичний роман», програмою якої передбачалося вивчення й літературного доробку Шевченка. «Пригадую, що тоді ми сприймали його творчість як таку, що відповідає історичній дійсності. Екстраполюючи на сучасні події в Україні й на те, що нас чекає, доречно було би перекладати поетичне бачення світу до синхронності подій, які відбувалися в реальності. Я думаю, що історики й гуманітарії будуть відчувати свою слабкість, неповноту відображення історичної дійсності. Бо досить часто за сухими фактами ми не бачимо того, що можна прочитати між рядками», – зауважує декан історичного факультету.

Доповідь про постать Тараса Шевченка у світовому вимірі виголосив професор Володимир Задорожний. Він називає Тараса Шевченка Апостолом Правди і Свободи, підкреслює його непересічний феномен, відомий далеко за межами України.

Сьогодні історичні твори Шевченка пропагуються і досліджуються. Залишається чимало прочитань і різних можливостей для інтерпретації цих творів. Тому вивчення їх триває, зауважує професор, доктор історичних наук Сергій Федака. У своїй доповіді він акцентував на історичних поглядах Тараса Шевченка, проводив паралелі між літературним опрацюванням у творах письменника і реальними подіями в Україні.

У виконанні студента першого курсу Григорія Джанди прозвучав вірш «І мертвим, і живим, і ненародженим...». Про літературну творчість Тараса Шевченка періоду заслання доповідав студент 5-го курсу Богдан Михальчук.

У Чехословацький період на Закарпатті досить обережно ставилися до святкування річниці Тараса Шевченка: влада боялася значного впливу цієї постаті на національну свідомість українців, – таку думку аргументував у своїй доповіді студент 5-го курсу Степан Бегені.

А Мирослава Бонгар, студентка 1-го курсу, розповіла про діяльність Тараса Шевченка в Київській археографічній комісії, у складі якої митець перебував з 1845 до 1847 року.

Тарас Шевченко – національний код українців, але справжнього митця сучасність не вивчає. У дослідженнях відчувається формалізм, натомість у творчості митця є те, що розумом не прочитується. Різні погляди на постать відомого письменника озвучені в документальному фільмі «Тарас Шевченко. Поступ», який учасники наукового заходу також переглянули.

Закінчилися Шевченківські читання на історичному факультеті покладанням квітів до пам’ятника митцю на площі Народній. Таким чином, історики стали другими в університеті, хто вже встиг відзначити 200-річчя митця. Нагадаємо, що найшвидше – у день народження Т. Шевченка за старим стилем – святковий захід організували філологи УжНУ.

Наталія Каралкіна

Фотопрезентація Олега Хававчака