Головна » Усі публікації » Наболіле |
Сепаратисти, вбивства, масові спалення, війна – слова-індикатори, контекст яких сьогодні добре знає кожен свідомий мешканець України. Навіть якщо зранку не подивитися випуск новин чи стрічку в соцмережах, про «свіжі» події можна почути на зупинці, в маршрутці, безпосередньо на роботі, а потім обговорити все під час пар. Найзахідніша частина України – Закарпаття – теж страждає від нервового перенапруження, викликаного подіями в державі. І разом з тим життя триває: викладачі проводять пари, у студентів на носі сесія, а отже, черговий викид адреналіну. «Вже кілька місяців поспіль ми перебуваємо у своєрідному інформаційному напруженні. Триває складний процес суспільних перетворень, який, за рахунок того, що засоби масової інформації відповідним чином подають цю інформацію, а всі ми втягнуті в цей процес, відкладається на емоційному фоні кожної людини. Це події тут і тепер, там, куди ми ще вчора могли поїхати відпочити, чи там, де живуть наші родичі. Люди переживають це дуже емоційно, бо відбуваються події безпосередньо з нами, у нашій країні», – пояснює Мар’яна Колодій. Суспільство перебуває в затяжному посттравматичному періоді Роль ЗМІ у процесах емоційного перенапруження вкрай велика. Люди, хоч і не перебувають безпосередньо у руслі подій, спостерігають за ситуацією через екран телевізора чи монітор комп’ютера. Таких уже встигли охрестити «диванною сотнею». Однак ці українці подеколи ще більше хвилюються за долю країни, ніж ті, хто перебуває в епіцентрі, бо там вже потрібно діяти, а не накопичувати емоції. Психолог зауважує, що ЗМІ схильні до перебільшення, подають новини з негативним відтінком, тобто висвітлюють частіше не те, що відбулося корисного для спільної перемоги, а повідомляють про те, що з кожним днем у державі все гірше і гірше: революція, військові події, сепаратисти… Це створює негативний фон для кожної окремої людини, вважає Мар’яна Колодій і додає: «Нічого поганого у негативі немає, бо людина повинна переживати як позитивні, так і негативні емоції, але загалом у ситуації, коли дуже тривалий період перебуваємо в інформаційному, емоційному потоці негативу, і з цього важко вирватися, у людей підвищується рівень тривожності». Найгірше, що вберегтися від ситуації тривожності й посттравматичного стресу в контексті цієї ситуації майже неможливо. По-перше, ми, живучи в медійному суспільстві, хочемо бути в курсі всього, бо в іншому випадку відчуваємо інформаційний голод. Єдиний варіант уникнути хвилювання – обмежити свій контакт із засобами масової інформації: не дивитися ТБ, не заглядати в Інтернет, не читати газет, вважає директор Закарпатського обласного центру гендерної освіти при УжНУ. Студентам потрібно перемкнутися на сесію, а викладачам – на роботу Наступні півроку в українців проявлятимуться наслідки хвилювання за долю держави. Якщо негативні емоції піддаються контролю, у вас, очевидно, депресивний стан. Він має хвилеподібну структуру, або ж періодичність: ви дізналися якусь інформацію, потім пішли з друзями на піцу й дистанціювалася від негативу. У таких депресивних станах сьогодні значна частина населення. «Але, якщо депресивний стан постійний і немає нічого, що приносить людині задоволення, не радує її, і навіть не заспокоює, тоді виникає депресія. Це серйозне захворювання, яке потрібно лікувати у психолога чи психотерапевта. Депресія може позначитися на фізіологічному стані людини, тим вона й небезпечніша від депресивного стану, – пояснює Мар’яна Колодій. – Якщо більше двох тижнів у людини не минає стан пригнічення, людина відчуває безперспективність життя, якщо виникають погані відчуття на психологічному рівні, болить голова, нічого не хочеться робити, якщо усе не в радість – варто звертатися по допомогу фахівця». 1. Заспокоюйте себе тим, що рано чи пізно ця ситуація завершиться, суспільні катаклізми припиняться, і життя владнається. Наталія Каралкіна |
|
|
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики