| Головна » Усі публікації » Студгромада |
Христина Ярема: «Радість, подарована іншим, допомагає моєму запалові горіти далі»
Їй все вдається: іспити скласти на «відмінно», виконати доручення викладача, організувати студентське дозвілля. А нам, у свою чергу, вдалося поспілкуватися з цією чудовою дівчиною – п’ятикурсницею українського відділення та профспілковим лідером філологічного факультету Христиною Яремою.
- Я рада, що вступила на філологічний факультет, вагань у мене не було жодних. Ще навчаючись у школі, десь до класу 9-го, хотіла бути вчителем математики, і всім про це розповідала. Саме тоді почала писати вірші (яких, до речі, на філфаку, нікому не показувала, окрім своїх друзів), брати участь у районних та обласних конкурсах, де показувала свої твори. З того моменту я твердо вирішила, що вступатиму на філологічний факультет. Задуми реалізувалися, і зараз я студентка саме цього факультету, шкода лише, що вже п'ятикурсниця. Навчатися подобається, дуже багато для себе здобула.
- Все починалося з мого першого «Дня першокурсника». Це було незабутньо, навіть зараз можу згадати всі деталі. Саме з того моменту я зрозуміла, що навчання в університеті - це не тільки лекції, практичні заняття і підготовка до них, а й веселі студентські будні. А потім був перший «День філолога». Пам'ятаю, як Людмила Вадимівна Лимонова зібрала всіх і запропонувала охочим взяти участь в організації дійства. Я погодилася. Так воно й розпочалося. Далі була «Студентська осінь», згодом я познайомилася з головою студентського профкому Андріаною Завадяк. На третьому курсі стала заступником голови профбюро філологічного факультету Романа Сов'яка. Почалися постійні збори у профкомі, де обговорюються різні студентські справи, організація свят тощо. Пам’ятаю університетський «День святого Валентина-2012», потім «8 Березня-2012», організацію «Міс УжНУ-2012» і ще багато іншого... Чимось подібним займалася ще з в школі, і зараз дуже подобається... Я люблю створювати людям свято. Мені дуже приємно, коли я щось зроблю і, як результат, бачу усмішку та задоволення на обличчі людини. Тоді ця усмішка з'являється і в мене. Радість, подарована іншим, допомагає моєму запалові горіти далі.
- Робота цікава, клопітка, відповідальна. В обов'язки голови профбюро факультету входить чимало завдань, однак, найголовніше - володіти всією інформацією стосовно факультету, знати кількість студентів та їхні захоплення. Треба впізнавати всіх студентів-пільговиків, мати необхідні документи, адже для них передбачені різні види допомоги. Голова зобов'язаний бути в курсі всіх подій, що відбуваються на факультеті, для цього він повинен ще й спілкуватися зі старостами, проводити різні зібрання, на яких повідомляти про певні нововведення, розподіляти обов'язки. Саме він є одним із організаторів свят, мусить дбати про свій факультет у всіх розуміннях цього слова, вчасно доносити до студентів інформацію, яку отримує на зборах у профкомі УжНУ. Одним словом, справа не з легких, а, окрім неї, є ще і навчання. Та добре, що в мене виходить поєднувати.
- Звісно, що доводилося, бо для цього й існує профком. Але останнім часом керівництво університету частіше цікавиться проблемами студентів, звертаючись до профкому як до представницького органу студентства. Ми розповідаємо, що турбує наших студентів, а вони, у свою чергу, намагаються це вирішити. До прикладу, ми неодноразово зустрічалися з Федором Григоровичем Ващуком та Юрієм Юрійовичем Перестою, яким розповідали про гуртожитські проблеми. І як результат – новий читальний зал, нові кухонні плити на всіх поверхах 4-го гуртожитку і ще багато іншого. Профспілка завжди доброзичлива до студентів. Якщо звертаєшся по допомогу, то обов'язково її отримуєш. Якщо не відразу, то через деякий час.
- Цікаве запитання (сміється. - Ред.). Бути ректором нелегко. Такі мрії є, напевно, у кожного, у мене теж. Ну що б я зробила? Довелося би працювати дуже багато, бо головною моєю метою є добробут студентів. Я робила би все можливе, щоб нашим студентам навчалося якнайкраще: покращила би стан аудиторій, комп'ютеризувала їх, на кожному поверсі були би куточки відпочинку (такі, як у нас, на філологічному) та wi-fi зона, налагоджувала би зв'язки із закордонними університетами і давала можливість студентам стажуватися за кордоном. Хотілося б, щоб випускники отримували дипломи європейського зразка, і найголовніше, аби більшість з них відразу влаштувалася на роботу. І ще одне: відремонтувала би усі гуртожитки, але в жодному разі не підняла би оплату за проживання у них.
Розмовляла Валерія Турок,
студентка відділення журналістики УжНУ |
|
 Студгромада |
 20.08.13 |
 Lucky |
 1566 |
 5.0/3
|
|
| Теги: |
Схожі публікації:
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
 0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики
Партнери
