Головна » Усі публікації » Студгромада |
Уже понад тиждень Україна страйкує й виходить на Євромайдани. Дії державних мужів і силових стуктур викликали хвилю протесту молоді. Студенти найзахіднішого вишу України – Ужгородського національного університету – теж відстоюють своє право на європейське майбутнє: хто тут, на місці, хто в Києві. Ми вирішили поспілкуватися з деякими з них.
Дмитро ТОДЕР, аспірант кафедри української мови, викладач: «Я вийшов на майдан, бо хочу, щоб у нашій країні відбулися позитивні зрушення. Щоб ми не боялися за наших братів, сестер, котрих так безжально б’ють. Ми повинні бути солідарними, ми повинні вистояти. Я бачив тут (на ужгородському Євромайдані) багато наших викладачів, котрі виходили на сцену, щоб підтримати своїх вихованців. Аби студенти не боялися приходи сюди, не боялися за пропущені пари. Сподіваюся, що в недалекому майбутньому відчуємо серйозні зміни». Андріана ЗАВАДЯК, голова профкому студентів УжНУ: «Я щойно приїхала з київського Євромайдану, щоб допомогти тут, на місці. Але у столиці залишилося кілька делегацій з Ужгорода та Мукачева. Ми повернулися, щоб посприяти, чим можемо, на місці, й знову поїхати в Київ. Чесно: Євромайдану потрібна кожна людина, КОЖНА. Треба стояти на майданах кожного міста. Є проблема: багато студентів поїхало додому. Проте є й вирішення: хай вони у себе вдома, у своєму селі, місті організовують протестні виступи». Андрій СЛОХІНЯК, студент 5-го курсу, філологічний факультет: «Я з самого початку на Ужгородському майдані. Тепер збираюся їхати до Києва. Розумію, що люди, котрі нині в столиці, потребують і нашого плеча. Їду підтримати не якісь політичні сили, а тих співвітчизників, котрі мерзнуть, але борються за наше майбутнє. У Києві вже багато моїх знайомих, котрі чекають на мене. Певен, що це революція не політиків, а людей. Це революція, яка йде з низів. Звертаюся до всіх: не будьте байдужими. Байдужість убиває не гірше кулі». Євген АГОСТА, студент 5-го курсу, факультет суспільних наук: «Закликаю всіх долучитися до протестів. Тут тепер дуже багато моїх друзів. Але продовжую кликати всіх знайомих. Упевнений, ми вистоїмо до кінця. Нам усе вдасться, адже саме молодь – це рушійна сила розвитку, і держави – теж. Ми спроможні змінити нашу країну. Водночас сподіваюся, що влада почує громадськість». Роман СОВ’ЯК
|
|
|
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики