Професійних шлях Христини Керити розпочинався, однак, з медичних буднів: під час вибору майбутньої професії послухалася порад батьків -  вступила на медичний. Так стала медсестрою. Про цей вибір ніколи не шкодувала, але, попрацювавши в медичній галузі, вирішила, що її справжнє покликання – це поезія. Пані Христина розмірковує: «Я вважаю, що кожен, хто прийшов на філологічний факультет, зобов’язаний вчитися слову, бо інакше й бути не може. Я колись залишила медицину. Там потрібна щирість, любов до людини, але треба звикнути й до того, що не завжди можеш допомогти. Пропрацювавши чотири роки і в операційній, і в хірургічній, і бачачи кожного разу оцю трагедію, я не змогла витримати».

Поетеса переконана, що талант дається Господом і проявляється у ранньому віці. Сьогодні звання письменника до певної міри знівельоване. А для справжнього літератора знання надзвичайно потрібні. Комусь і по пальцях треба дати, аби не займався тим, чого не вміє і до чого не має хисту.