Є люди, перед якими наука відкриває свої секрети. Є час, коли ці таємниці стають здобутками усього людства. Є премії, котрі від імені цілої планети дякують окремим науковцям за їх внесок у розуміння цього світу краще. Однією із таких є Нобелівська премія. Це одне з найбільших свят науки. А яке ж свято без бенкету?

Нобелівський бенкет – невід’ємна складова Нобелівського тижня. Перша урочиста вечеря відбулася 10 грудня 1901 року, в рік вручення першої премії. На ній були присутні 113 осіб. Із часом кількість запрошених зростала, як зростав й інтерес до Нобелівських відзнак. Спочатку 150, потім 350, тоді 1000 осіб.

Перші 29 Нобелівських бенкетів відбулися в Дзеркальному залі Стокгольмського «Гранд Готелю». Потім, у зв’язку із зростанням кількості запрошених, місце святкування перенесли до Золотої зали Стокгольмської ратуші. Починаючи із 1974 року, бенкет проводять у Блакитному залі цієї ж ратуші.

Серед запрошених – члени королівської сім’ї, лауреати премії та їх близькі, члени Нобелівських комітетів, ключові міністри та лідери найбільших партій Швеції, а також кращі 200 студентів з різних університетів країни. Із чого ж починається бенкет Нобелівської премії?

Після закінчення урочистої частини гості довгою процесією рухаються до міської ратуші. Перед початком трапези – музичний виступ. Концертна програма готується ансамблем Circus Circur. Група створена у 1995 році як поєднання традиційного циркового мистецтва з новими формами художнього вираження та естетики.

Гості слухають музику, потягуючи з келехів мінеральну воду і куштуючи шоколад із витісненим на ньому профілем Альфреда Нобеля. У жодному разі не можна торкатися печива або чогось їстівного на столі. Дозволяється тільки те, що подають офіціанти.

Рівно о 19:00 лунає гонг. Це знак для гостей про наближення короля, лауреатів, нащадків родини Нобеля та дипломатів. Всі вони заходять і займають місця під звуки фанфар та аплодисменти. Із балконів опускаються прапори країн та університетів, громадяни або співробітники яких є лауреатами. Шведський король веде під руку нобелівську лауреатку. Якщо такої немає – дружину нобелівського лауреата із фізики. Голова Нобелівського комітету супроводжує королеву.

Поруч із королем, за традицією, сидить найстарший за віком (якщо їх декілька) лауреат із галузі фізики. У тексті заповіту Альфреда Нобеля на першому місці – фізика, потім хімія, медицина, література і в кінці – премія миру. Відповідно до цього «табелю про ранги» розташовуються і переможці.

Правила ж розміщення інших гостей такі: поруч повинні сидіти люди, які володіють хоча б однією спільною мовою для вільного спілкування між собою. Друге правило – гості по сусідству повинні бути спеціалістами в одній або споріднених галузях науки, аби були спільні теми для обговорення. І третє – подружжя не має сидіти поруч.

Одного разу Нобелівський комітет із питань урочистостей навіть отримав листа із подякою від гості бенкету. Вона висловила щиру вдячність за те, що на святкування її посадили між двома професорами, за одного з яких вона згодом вийшла заміж.

О 19:05 виголошується тост за Його величність, другий тост – за світлу пам'ять Альфреда Нобеля. Потім звучать найбільший у Скандинавії Орган. А далі розкривається таємниця меню.

Воно надруковане дрібним шрифтом на кожній тарілочці і прикрашене профілем Альфреда Нобеля у золотому тисненні. У розробці меню беруть участь кулінари, кожен з яких хоча б один раз отримав звання «Кухар року». Ще у вересні три варіанти меню дегустують члени Нобелівського комітету, які й вирішують, що буде подано до столу. Завжди відомо тільки про десерт – морозиво. Але до вечора 10-го грудня ніхто, крім вузького кола дегустаторів, не знає, якого виду.

Організатори враховують усі можливі нюанси: хтось вегетаріанець, іншому потрібна кошерна їжа, третій – алергік, четвертий п’є тільки безалкогольні вина. Для бенкетів такого рангу їжу не можна розігрівати. У розпорядженні кухарів є тільки 20 хвилин.

Сервіз і скатертини використовуються спеціально розробленого дизайну, обов’язковим елементом якого є портрет Альфреда Нобеля. Посуд ручної роботи прикрашений трьома смужками: синього, зеленого і золотого кольорів – колір шведської символіки. У цій же гамі виконані і ніжки кришталевих фужерів. Сервіз для бенкету був замовлений до 90-річчя премії у 1991 році. Він складається зі 6750 келихів, 9450 ножів і виделок, 9550 тарілок і однієї чайної чашки, зробленої спеціально для принцеси Ліліанни, яка не п’є кави. Чашка зберігається у спеціальному дерев’яному футлярі з голограмою її високості. Вартість сервізу склала 1,6 млн доларів.

Приготування до вишуканої вечері дуже ретельні. Організаторам потрібно встежити за всім. Із точністю до міліметра розставляють столи. На початку ХХ століття їх ставили у формі підкови. Але оскільки кількість гостей значно зросла, то зараз використовують 65 довгих столів, загальна довжина яких становить майже півкілометра.

Сервірування займаються 30 людей. Вони розставляють 7000 тарілок, 5000 фужерів і 10000 столових приборів. 260 офіціантів тренуються тиждень. Не можна зробити жодного зайвого кроку чи руху. У старших офіціантів – диригентські палички і секундоміри. На спеціальних планшетах – креслення, схожі на схеми бойових дій. На них намальовані стрілки – розташування «військ противника» і зазначення часу початку і тривалості «атак».

У кожного Нобелівського бенкету є своя неповторна тема. Вона відображається в художньому оформленні та розвагах упродовж вечора. Зал прикрашають 23000 квіток, які привозять з Італійського міста Сан-Ремо, де Альфред Нобель провів свої останні роки життя. Найбільшу популярність мають лілії, орхідеї, гладіолуси і троянди.

бенкет проходить строго за розкладом. Хронометражу підлягають і пересування офіціантів. Так, урочисте внесення десерту займає рівно три хвилини, починаючи з моменту появи першого і закінчуючи моментом, коли своє місце біля столу займе останній офіціант. Інші ж страви подаються дві хвилини.

Є ще одна цікава традиція: під час однієї із пауз гості можуть підійти на певну відстань до королівського столу і, пройшовши живою чергою, подивитися на короля.

бенкет завершується тоді, коли вносять морозиво у вигляді корони із шоколадною монограмою літери «N» ( на честь засновника премії).

О 22:15 король Швеції відкриває танцювальну частину вечора, яка проходить у Золотому залі ратуші. Вечір закінчується в 1:30, коли гості повинні покинути бал.

Ті, кому не пощастило потрапити на нобелівський бенкет, можуть скуштувати усі страви із меню святкових вечерь, починаючи із 1901 року. Для цього потрібно відвідати ресторан «Погрібок ратуші», де за 200 доларів приготують особливий обід. Охочих зробити це щорічно приходить близько 20 000 осіб.

Нобелівський бенкет – це не тільки веселощі після вручення однієї із найпрестижніших премій у галузі науки. Це давні традиції, певний етикет, правила, заборони, серйозна підготовка. Це місце зустрічі найрозумніших голів нашої планети. І якщо ти на цьому святкуванні – світ науки визнав тебе своїм.