Роман Ялч і Євген Дубенко
Їх запрошує «Ранок на Тисі» та «М-студіо». Вони співають у нічних клубах та на Днях факультетів. Двоє талановитих хлопців, котрі знаходять час творити. Це Роман Ялч і Євген Дубенко – студенти Ужгородського національного університету. Рома – студент відділення журналістики, Женя опановує у виші математику. Об’єднала таких, здавалося б, різних хлопців … музика.
• Хлопці, як ви «знайшлися»?
Р.: – Познайомилися випадково в університеті через спільного знайомого. Але, як відомо, випадковості зовсім не випадкові.
Є.: – Творча людина бачить творчу людину здалеку. Тим більше, що наші творчі інтереси збігаються.
- Що вас спонукало до створення гурту?
Р.: – Насправді це просто спільний проект. Кожен з нас працює самостійно, незалежно один від одного. Ми лише вирішили записати декілька пісень разом.
- Що надихає створювати музику, писати тексти?
Р.: – Надихають люди! Часто, як би це не звучало, надихає поганий настрій. Якось так склалося, що пишеться тоді, коли на душі не дуже…
Є.: – Мене надихають здебільшого люди та природа. Потрібно вміти приглядатися: муза може дати про себе знати будь-коли. Можу встати посеред ночі й сісти писати, бо у мене в голові «народилися» тексти.
- До речі, хто з вас пише музику, а хто - тексти?
Є.: – Тексти пишемо разом. Музику купуємо з-за кордону або ж просимо знайомих музикантів записати «мінусовку».
- Я знаю, що у вас є вже 2 кліпи. Знімати їх – дороге задоволення?
Р.: – Дороге! Дуже дороге. Якби монтажем, зйомками та написанням сценарію займався не я, а хтось інший (за гроші), то навряд чи в нас щось було б взагалі. У наш час усе це – надто дорого, тому більшість насправді вартісних проектів і достойних музикантів (маю на увазі не лише хіп-хоп культуру) залишаються непочутими через те, що люди не мають коштів на елементарний демо-запис. Є.: – Любимо посперечатися, але завжди знаходимо компроміси. У нас обох сильні характери, проте завжди знаходимо вихід із ситуації.
- Чи є у вас певні ритуали перед виступом?
Є.: – Ми з Ромою завжди за кулісами перед виступом танцюємо. Р.: – Я постійно забуваю слова. Звучить, мабуть, дивно, але більшість своїх слів я не пам’ятаю. У голові – купа текстів, які іноді переплітаються в одне ціле. Виходить така собі «манна каша».
Є.: – А я не забуваю слова. Намагаюся бути готовим перед виступом на всі 100 %.
- До вас не підходять на вулицях? Наприклад, сфотографуватися чи автограф попросити?
Є.: Автографи – ні. Не той поки що рівень. Але навіть незнайомі перехожі впізнають, хвалять за кліпи. А ми, у свою чергу, намагаємося вдосконалюватися з кожним днем!
- Дякую за розмову. Бажаю творчих успіхів!
Кліпи Роми та Жені можна переглянути за цими посиланнями:
http://www.youtube.com/watch?v=8JG5BXY4_7A
http://www.youtube.com/watch?v=PhxYSC2I984
Марія Чаварга, студентка відділення журналістики Фото зі сторінок хлопців у соцмережах
|