Доробок харківських мовознавців
Днями студенти-п’ятикурсники філологічного факультету та й усі охочі мали змогу поспілкуватися з науковцями-шевельовознавцями: доцентом Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Сергієм Вакуленком та аспіранткою Катериною Каруник, яка працює над дисертацією «Юрій Шевельов як дослідник української мови».
Дослідники займаються збиранням, перекладом, упорядкуванням та дослідженням наукової спадщини Юрія Шевельова (Шереха) (1908–2002) – знакового українського мовознавця, літературознавця, критика, активного учасника наукового та культурного життя української еміграції, автора сотень наукових статей, близько двадцяти книг та фундаментальних праць.
Його перу належать, зокрема, «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов'янської мови: історична фонологія загальнослов'янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979) та інші.
Сергій Вакуленко та Катерина Каруник
Родом науковець із Харкова, де й починав свою активну діяльність, але, як і сотні інтелігентів, змушений був емігрувати 1943 року під час наступу радянських військ, аби врятуватися від репресій. Продовжив свою творчість спочатку в Німеччині, де був активним учасником МУРу, потім в Америці.
Постать Юрія Шевельова є знаковою для українців. Гості стверджують, що Майдан в Харкові розпочався раніше, ніж у Києві. Адже на очах у всіх було по-варварськи знищено першу пам’ятну дошку Юрію Шевельову, яку встановила в колишній столиці України місцева інтелігенція.
Встановлювати дошку заборонила місцева влада, звинувачуючи в колабораціонізмі: постала проблема реабілітації науковця, чим і займаються нині Сергій Вакуленко та Катерина Каруник.
Гості презентували нові плоди своєї праці – чотири книги Шевельова і про Шевельова. Вперше дослідники зібрали в одному виданні «Дорогою відрадянщини» 28 наукових статей Юрія Шереха, надрукованих у воєнний час (1941–1943 рр.).
Одинадцять із них ніхто досі не знав: їх Катерина Каруник знайшла у тогочасних рідкісних виданнях – газеті «Нова Україна» та часописі «Український засів». «Книгу можна розібрати на цитати, які є актуальними гаслами сьогодні, – наголосила молода дослідниця. – До речі, портрет Шевельова був і на Майдані взимку».
Під час презентації
Крім «Дорогою відрадянщини», харківські дослідники привезли також збірку за підсумками наукових викладів у Харкові 30 жовтня 2013 року «Юрій Шевельов – учора, сьогодні, завтра», збірник Харківського історико-філологічного товариства та передруковану працю Юрія Шевельова «До питань про ґенезу й природу називних речень».
Харківські гості докладно розповіли про обставини життя Шевельова в Харківський період, про сучасні події, пов’язані з проблемою встановлення пам’ятної дошки. Поділилися також планами на майбутнє: шукатимуть українськомовні варіанти праць Шевельова, щоб перевидати їх, а також перекладатимуть англомовні, німецькомовні книги науковця українською мовою.
Зустріч на філфаку організував професор Любомир Белей, який також приєднався до видання праць відомого українського науковця – зробив коментарі до «Нарису сучасної української літературної мови та інші лінгвістичні студії (1947–1953)» («Темпора», 2012) Юрія Шевельова.
Іванка Когутич
для Медіацентру УжНУ