У рамках офіційного візиту на Закарпаття до УжНУ завітала делегація з сербського Воєводина. Метою візиту стало підписання угоди про співробітництво, а також поглиблення наукової співпраці з найбільшим вишем Закарпаття.

УжНУ нині налагоджує багаторівневу міжнародну співпрацю, тож такі зустрічі є дуже актуальними для вишу.

«Ми хочемо утвердити неперервність вищої освіти на Закарпатті й засвідчити, що 1615 рік є датою витоків університету. Йдеться про формування нового історико-культурного середовища. Ми націлені на співпрацю з європейськими країнами. У перспективі УжНУ – ввійти до переліку 500 кращих університетів Європи. Таким чином, формуємо новий імідж УжНУ як одного з найбільш потужних вишів Центральноєвропейського регіону. До того ж Міністерство освіти і науки України визначило УжНУ відповідальним за співпрацю з університетами Дунайського регіону», – розповів під час офіційної зустрічі з делегацією проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв’язків Роман Офіцинський.

Тож мобільність викладачів і студентів вишу сприятиме вдосконаленню освітнього процесу. Нині в УжНУ чимало зусиль спрямовано на вивчення іноземних мов. Крім української, студенти вивчають ще вісім. Академік Національної академії наук України, президент Воєводинської академії наук та мистецтва в Новому Саді Юліан Тамаш вважає, що майбутня Європа – це Європа регіонів. «Закарпаття має чимало спільних рис з краєм Воєводино. Наш Новосадівський університет вже є в переліку 500 кращих вишів, а ідея Дунайського регіону дуже цікава для нас», – розповідає пан Тамаш.

Сьогодні Воєводино має Академію наук та мистецтва, яка з 2004 року набула статусу регіональної. Тут видано чимало праць із різних галузей знань.

На зустрічі в УжНУ побував і директор Інституту культури Воєводських русинів Сергій Тамаш, а також Йовген Мудри, голова виконавчої ради Національної ради русинів.

Співпраця Новосадівського та Ужгородського університетів вкрай цікава в Дунайській ініціативі. Сучасні русини Сербії мають свій прапор, гімн, а також герб, схожий на герб Закарпаття. Освіта для русинів там представлена на всіх рівнях. Сьогодні вони мають власний телеканал, радіо, а також газети. Чимало книжок видається русинською мовою. Про життя русинів у Сербії розповів представник уряду Воєводина Славко Рац.

В університеті міста Новий Сад існує відділення русиністики, де викладають курси української мови, літератури, історії України, слов’янські мови, а також іноземні.

Декан історичного факультету УжНУ Володимир Фенич вважає, що порівняння Закарпаття з Воєводином має прикладне значення. Тож співпраця між їхніми університетами сприятиме обміну досвідом. З історичним факультетом сербські русини могли би співпрацювати у наукових студіях.

«Співпраця філологічного факультету УжНУ з русинами Сербії існувала раніше, тож сьогодні її потрібно продовжити. У нас є спільні проблеми в діаспорній літературі, і фольклорі, над якими науковці можуть успішно працювати», – переконана завідувач кафедри української літератури Валентина Барчан.

Сьогодні на філологічному факультеті чимало публікацій, які стосуються життя русинів, має доктор філологічних наук, професор Любомир Белей.

Спільний проект УжНУ й університету в Новому Саду запропонував розробити Микола Палінчак – директор Інституту економіки та міжнародних відносин.

Перспективу співпраці сербські русини вбачають, зокрема, у підписанні міжрегіональної угоди з русинською громадою, яка проживає за кордоном. Акцент планують зробити на вищій освіті.

Під час офіційного візиту до УжНУ представники Воєводина подарували УжНУ видання Академії наук та мистецтва, а Роман Офіцинський у свою чергу вручив гостям книжки закарпатського вишу. Також сербських русинів запросили до участі в Міжнародній конференції, приуроченій 200-річчю з дня народження Тараса Шевченка.