Свято зі сльозами на очах – так звикли називати цей день. День, коли мільйони вшановують пам’ять загиблих у кривавій війні, а фронтовики, яких щороку менше і менше, діляться власними історіями більш ніж 70-річної давності. 9-го травня студенти прийшли вшанувати пам’ять тих, хто загинув, але власною смертю допоміг світу здолати фашизм.

Зранку відбулося покладання квітів на українсько-словацькому кордоні біля пам’ятника «Україна визволителям», дещо пізніше – на площі Кирила й Мефодія біля пам’ятника воїнам-добровольцям. Основні ж урочистості традиційно тривали на Пагорбі Слави, де зібралося керівництво краю та міста, представники духовенства, численні містяни, ветерани-афганці та АТОвці. Не оминули увагою пам’ятний день і студенти та викладачі УжНУ.

Полеглих ушанували хвилиною мовчання, відтак пролунав Гімн України та відбулося покладання квітів до Вічного вогню.

Понад 30 студентів військової кафедри першого й другого року навчання теж побували на заході: на грудях мали символічний червоний мак, а в руках тримали таблички із фото воїнів-визволителів Ужгорода, аби місто пам’ятало тих, хто боронив цю землю.

Ужгородці не забувають і про сучасних героїв, тож несли квіти й на могили тих, хто на Сході віддав своє життя за цілісну й незалежну Україну.

Ксенія Шокіна