Головна » Усі публікації » Екскурсії |
Після веселої одинадцятигодинної подорожі потягом із традиційною фотосесією на Львівському вокзалі ми прибули до Хмельницького близько п’ятої ранку. Одразу стала відчутною різниця з Ужгородом, адже було досить холодно й усюди лежав сніг. Сфотографувавшись біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, ми швидко знайшли маршрутку до Хотина, водій якої виявився чуйною людиною і возив нас відтак усюди, куди треба. До Хотина дісталися близько 7:30, тобто за півтори години до відкриття знаменитої місцевої фортеці XIII–XVIII ст., яка належить до «Семи чудес України». Нас зустріла суха погода, чудове сіре зимове небо, яке потроху вже розвиднялося, та засніжені навколишні пейзажі. Оглянувши пам’ятник Петру Сагайдачному та церкву Св. Олександра Невського, ми спустилися крутим схилом до скутого льодом Дністра, повністю обійшли фортецю, піднялися на зовнішні оборонні башти й милувалися з них краєвидами замку. Дочекавшись відкриття фортеці, зайшли всередину, подивилися експозиції гармат, обладунків, одягу, а також кімнату тортур. Сповнені нових вражень, поїхали до Кам’янця-Подільського. Чудову фахову екскурсію центром міста нам провів тутешній друг Ігоря Анатолійовича. Побачили Будинок польського магістрату (Ратушу) XIV–XVIII ст., пам’ятник туристу й Кафедральний собор Св. Апостолів Петра і Павла XV–XVIII ст. Після цього ввійшли до найвідомішої пам’ятки міста – фортеці XIV–XVIII ст., яка теж належить до «Семи чудес України». Показуючи замок, друг Ігоря Анатолійовича повів нас у тюремну камеру, у якій був ув’язнений Устим Кармелюк. Ми піднялися на оборонні башти. Відтак екскурсовод показав яму для боржників, великий колодязь і розповів про експозиції історичного музею. Разом із ним ми обійшли фортецю, оглянули дерев’яну Хрестовоздвиженську церкву XVIII ст. в урочищі Карвасари, перейшли по вузенькому підвісному містку через річку Смотрич і вийшли в центр Кам’янця-Подільського через Руську браму. Сівши нарешті в нашу маршрутку, всю дорогу до Хмельницького спали. Коли прибули в місто, було вже темно. Перейшовши через парк культури і відпочинку імені 500-річчя міста Хмельницького, вийшли до зупинки та після досить тривалого очікування сіли в тролейбус, який довіз нас до вокзалу. До потяга залишалося ще багато часу, тому, щоб не нудьгувати, ми прогулялися до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, а за годину до від’їзду провели «Хмельницькі ігри», у яких команда третього курсу здобула впевнену перемогу над збірною командою інших курсів зі швидкісного поїдання мандаринів, бананів і лимонів. Змагання промайнули весело, стали пам’ятними не тільки для нас, а й для працівників вокзалу і пасажирів. Дочекавшись потяга, стомлені, але задоволені рушили додому. Подорож виявилася надзвичайно пізнавальною, адже майже ніхто зі студентів ще не відвідував згаданих місць, а також сповнена неабиякого позитиву і яскравих вражень. Сподіваємося розширити географію наших традиційних поїздок і прокласти більше нових маршрутів. _x_PS1 Минулих вихідних студенти першого, другого і третього курсів істфаку зі співробітником археологічного музею Марією Жиленко і доцентом Ігорем Прохненком відвідали Хмельницький, Хотин, Кам’янець-Подільський. Прокладено новий маршрут і започатковано традицію подорожей за межі рідної Закарпатської області. Незмінним організатором і душею студентських поїздок є всіма улюблений Ігор Анатолійович._x_PS2 /live/2014/12/41istoryky/bilja_pam-jatnika_turistu.jpg_x_PS3 Біля пам’ятника туристу_x_PS4 _x_PS5 _x_PS6 _x_PS7 _x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Юрій Офіцинський,_x_PS11 cтудент ІІІ курсу історичного факультету_x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19Юрій Офіцинський, cтудент ІІІ курсу історичного факультету |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики