Головна » Усі публікації » Дозвілля |
Сьогодні розпочав свою роботу студентський театр. Керував процесом заслужений діяч мистецтв України, київський режисер Сергій Архипчук.
Шість годин роботи з двома 5-хвилинними перервами – таким був графік другої частини кастингу й одночасно першого серйозного заняття. Сльози, босі ноги, ходіння по партах та цукерках, маленькі театральні постановки, часто дуже імпровізовані, роз’яснення нових термінів, виправлення осанки – це і ще багато цікавого почули і відчули на собі студенти. Більша частина майбутніх театралів мала виконати домашнє завдання: підготувати фрагмент з твору закарпатського письменника, який можна поставити на сцені; взяти інтерв’ю в людини, а потім зіграти його перед публікою. Звучали вірші Андрія Любки, Василя Кузана, авторські твори. Ті ж, хто прийшов уперше, проходили своєрідний кастинг, попереднє прослуховування. Спочатку декламували підготовлений уривок, потім виконували завдання режисера. А вони, повірте, просто неймовірні. Для прикладу: ходити босим по шоколадних цукерках, уявляючи, що це розпечене вугілля; стрибати наче Мауглі (у нашому випадку по партах); розіграти голубів, які сидять на дротах і вдивляються у туман, переконати присутніх, що ти хочеш брати участь у конкурсі краси; декламувати вірш, уявляючи, що тебе закидують болотом… Після коротких яскравих виступів почалося справжнє театральне навчання. Стартували із правильної осанки. Шикувалися біля стінки, стояли з книгами на голові, прогулювалися аудиторією. Пан Сергій вимагав від дівчат відкрити обличчя. Ніяких чілок, що закривають лоба, довгого розпущеного волосся під час навчання – все має бути зібрано: «На сцені в актора є тільки очі і серце. А ви закриваєте їх від глядача! Не робіть цього!». Далі робили зарядку: спеціальні вправи для розминки артикуляційного апарату, м’язів обличчя, правильного дихання – все це у поєднанні з елементами акторського мистецтва. Не стоячи на місці, а виконуючи певні завдання. Насамкінець зустрічі кожен зачитав той твір, який, на його думку, вартий бути поставленим на сцені студентського театру. Загальне обговорення, завдання додому і трішечки втоми. Так закінчився перший робочий день в університетському театрі. «Я думала що все буде набагато інакше. Оскільки це прослуховування, то говоритимуть «добрий день», «до побачення». А виявилося, що атмосфера дуже творча і дружня. Я й раніше ходила у театральні студії. Але нинішній день – це мегадосвід. Тут не було напруження. Дуже хочеться, аби ідея з студентським театром реалізувалася на 100 %» – каже студентка 2-го курсу словацького відділення Мар’яна. Юлія, студентка 5-го курсу відділення журналістики: «Я не очікувала, що все пройде саме так, хоча знала, що має бути щось дуже класне. Коли прочитала, що Сергій Архипчук займатиметься студентським театром, то, зізнаюся, була вражена. Не одразу повіриш, що людина такого рівня працюватиме поряд і, що головне, – вчитиме простих студентів". Комусь може здаватися, що у пана Архипчука дивні методи роботи. Проте варто розуміти, що він – митець. Сьогодні його чудні, на перший погляд, завдання виходили за усталені рамки. Але він добивався завжди того, чого хотів. І кожен, навіть через "не можу", "не вийде", – таки зробив те, що здавалося неможливим: зумів швидко перевтілитися, зачитати з іншим настроєм, переступити через себе, відкрити себе по-новому. Світлана Лапига
Відео – Роберт Папп |
|
|
|
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Матеріали близьких рубрик