8 листопада в облмуздрамтеатр закликала оригінальна афіша інтелігентної драми «В Парижі гарне літо», на якому невідомий без голови стояв у вишуканому костюмі з пензлем у руці. Яким було обличчя і душа митця, його життя і сумніви, всі охочі могли дізнатися в день прем’єри вистави про видатного закарпатського художника Адальберта Ерделі, яка викликала аншлаг.

«В Парижі гарне літо» - п’єса закарпатського драматурга Олександра Гавроша, створена на основі щоденників та автобіографічної прози відомого митця. За словами художнього керівника театру Василя Шершуна, це драматичний твір з кросвордами та загадками, а режисер вистави Анатолій Філіппов зробив її полегшеною, романтичнішою і навіть музичною. Зусиллями режисера та автора на сцені глядачі побачили мистецький компроміс, вважає професор УжНУ Сергій Федака.

У виставі діє Маестро в двох іпостасях – молодий (Михайло Фіщенко) та в зрілі роки, якого зіграв сам режисер-постановник. Це своєрідний бенефіс народного артиста Анатолія Філіппова, який майже п’ять років не виходив на сцену. Глядачі мають змогу відкрити для себе Ерделі – витонченого інтелігента, естета, який завжди ходив у костюмі та метелику, справжнього митця, який не зрадив собі й мистецтву…

Чому ж така незвична назва вистави? За словами ректора Закарпатського художнього інституту імені А.Ерделі, професора Івана Небесника, «В Парижі гарне літо» – відомий шлягер першої половини ХХ століття, яким навіть проводжали ужгородські музики-цигани в останню путь Адальберта Ерделі. У виставі ж цю пісню виконують Маестро з коханою Розі.

На виставу про художника прийшла знакова інтелігенція Ужгорода – викладачі, художники, вчителі, бібліотекарі, студенти… У холі театру студенти Закарпатського художнього інституту, біля першовитоків якого стояв Адальберт Ерделі, зробили виставку робіт з живопису, кераміки та декоративно-прикладного мистецтва.

Завідувач кафедри української літератури, професор Валентина Барчан запевняє, що вистава тримає в напрузі й загалом дає естетичну насолоду. «Автор передав драму Ерделі як митця і як людини. Твір вийшов пізнавальним, цікавим для розуму й для серця. Але мені бракувало конфлікту, психологічної вершини. Режисер зводить задум до людської драми. – ділиться враження вона. – Хоча «В Парижі гарне літо» мені більше сподобалося за комедію «Циліндр» Львівського театру імені М.Заньковецької». 

Повторний показ прем'єри 22 листопада о 18.00.

Іванка Когутич