26 квітня у природничо-гуманітарному коледжі Ужгородського університету відбулися виховні заходи, присвячені пам’яті жертв аварії на ЧАЕС.

День розпочали хвилиною мовчання та запалюванням Свічки пам’яті. У фойє з’явилися стіннівки, що німим дзвоном привертали увагу до подій 30-річної минувшини.

Спочатку небайдужа студентська молодь переглянула фільм «Чорнобиль. Загублений світ» та взяла участь у його обговоренні. Цей захід був організований викладачем К.С. Паппом.

Наступним етапом у спомині 30-ї річниці Чорнобиля стала тематична бесіда викладачів історії Ж.В.Собов та екології Г.М.Монди зі студентами перших курсів, а також перегляд документального фільму.

Завершився День пам’яті виховним заходом «Чорнобильські дзвони», підготованим викладачем історії М.М.Ходанич.

Перед слухачами виступили студенти групи ПР-22 Вікторія Дацьо, Надія Матійчин, Максим Ісак, Вікторія Марчук, Ольга Довгінка, Ірина Понзель, Мирослава Бондаренко. Вони нагадали присутнім про історію створення атомної електростанції у Чорнобилі, виникнення міста Прип’ять, а також назвали причини аварії, в основі яких передусім – людська недбалість.

Працівники тієї страшної зміни навіки вписали свої імена в трагічну історію України. На знак подяки і розуміння їх подвигу коледжани вшанували героїв хвилиною мовчання.

 В аудиторії звучали пісні «Чорнобильський лелека», «На Чорнобиль журавлі летіли», «Україна», «Лелечина доля», які допомогли відчути атмосферу трагічних весняних подій 1986 року.

Очевидці з екрану ділилися спогадами про ті жахливі дні, які розділили Україну на «до» і «після»; ними згадувалося безвідповідальне ставлення влади до народу, приховування правди про «звіра», який причаївся за стінами ЧАЕС.

До студентів звернулася викладач української мови та літератури Г.Я.Пащук, яка розповіла присутнім про свої зустрічі з постраждалими та ліквідаторами аварії на ЧАЕС, а також закликала бути пильними, щоб не допустити найстрашнішого – духовного Чорнобиля.

На часі – творчий проект студентів групи ПР-21 «Слова, розщеплені на атом», який розповість про художнє осмислення Чорнобильської трагедії в українській літературі.

Ми не відзначаємо свято… Ми говоримо про це, щоб пам’ятали! Щоб берегли Україну! 

За інформацією природничо-гуманітарного коледжу УжНУ