Відомий актор Валентин Зубков колись влучно промовив: «Історія – це суд нащадків над своїми предками». І для того, щоб сформулювати цілісний образ думок про Угорську революцію, річниця якої саме цьогоріч, ми з’ясували погляди істориків УжНУ стосовно революційних подій, їх причин та наслідків.

Володимир Фенич,
декан історичного факультету:

Угорщину взамін на Суецький канал: від «польського жовтня» Ґомулки до «гуляшного комунізму» Кадара

Насправді те, що відбулося 60 років тому в Будапешті (Угорщині), розпочалося в Польщі. Мирна демонстрація познанських робітників у червні 1956 р., жорстоко придушена танками, завершилася «польським жовтнем», коли Владислав Ґомулка демонополізував комуністичну партію, розформував колгоспи та звільнив кардинала Вишинського. 23 жовтня 1956 р. під гаслами «Надя в уряд, Ракоші – в Дунай!» і «Росіяни, повертайтеся додому!» в Будапешті відбулася 200-тисячна демонстрація солідарності з поляками. У дводенному протистоянні з радянськими танками, співробітниками спецслужб було вбито майже 100 демонстрантів. До 30 жовтня Імре Надю ситуацію вдалося направити у мирне русло, а радянські танки почали залишати Будапешт. Однак не знав реформатор Надь, що 30 жовтня СРСР і Захід вкотре розділили свої сфери впливу, внаслідок чого Москва обіцяла не посилювати свої дії на Близькому Сході проти британсько-французько-ізраїльської окупації Суецького каналу, а Захід не буде втручатися у справи Угорщини. Звичайна класика жанру великої політики.

Як тільки І. Надю стало відомо, що радянські війська відновили пересування, він домігся внесення «угорського питання» до порядку денного засідання ООН і 1 листопада оголосив Угорщину нейтральною країною. Не встигла Угорська революція розпочатися, як уже вранці 4 листопада 1956 р. вона зазнала поразки. Коли на світанку радянські війська розпочали штурм Будапешта (всього в радянській інтервенції в Угорщині взяли участь 11 дивізій Варшавського договору), по радіо прозвучали два звернення. Перше (як виявилося, уже невчасне) виголосив І. Надь до світової громадськості від імені «законного і демократичного уряду Угорщини» та закликав угорців чинити опір радянським військам. Друге ж транслювалося із підконтрольного радянськими військами Сольнока, яке від імені «робітничо-селянського уряду» вчасно виголосив колишній в’язень сталінських таборів Янош Кадар.

В результаті домовленостей Заходу з Кремлем щодо Суецького каналу в Угорщині майже за тиждень загинуло близько 5,5 тис. героїв, 7 листопада 1956 р. на гусеницях радянських танків Я. Кадар разом зі своїм кабінетом міністрів в’їхав до Будапешта, після чого майже 2 тисячі угорців було страчено, близько 20 тисяч ув’язнено, а 200 тисяч назавжди покинули країну. Лояльність до нового комуністичного режиму син селянського злидаря, народжений у портовому місті Фіуме (Рієка) на березі Адріатичного моря, Я. Кадар купив знаменитим на увесь «соціалістичний барак» «гуляшем».

З огляду на політичну ситуацію, що склалася в сучасному божевільному світі, висновків робити не буду. Виходячи з трагічних подій Угорської революції 1956 р. кожен може зробити їх сам.

Іван Мандрик,
завідувач кафедри нової і новітньої історії та історіографії:

Після смерті Сталіна почалися повільні послаблення режиму тоталітаризму, що позначилося на сусідніх соціалістичних країнах, особливо Польщі та Угорщині. Початок народного повстання 23 жовтня 1956 року у Будапешті, безперечно, захопив зненацька радянське керівництво на чолі з Микитою Хрущовим. Вимоги повсталих швидко радикалізувалися: від повного виведення радянських військ, що «гостювали» в країні з кінця війни, аж до виходу з Організації Варшавського договору і введення багатопартійної системи. Здійснення таких вимог могло знаменувати початок кінця пануванню СРСР в Центральній та Східній Європі. Угорці хотіли будувати соціалізм демократичного взірця, а не сталінсько-більшовицького. Їх сподівання на допомогу ззовні, як знаємо, виявилися марними. Перемогла військова сила. Угорський «досвід» радянські стратеги використали вже через 12 років у Чехословаччині, де танки знову зупинили будівництво «соціалізму з людським обличчям». Врешті, така політика зазнала краху, як і Радянський Союз. Світ не зупинив агресію Росії в 2008 році проти маленької Грузії, тому й так легко, без остраху почалася агресія проти України. Для імперських сил привід завжди знайдеться.

Роман Офіцинський,
завідувач кафедри історії України:

Місце Закарпаття в подіях Угорської революції 1956 року

Антитоталітарна революція в Угорщині 23 жовтня – 10 листопада 1956 р. була придушена військами Радянського Союзу. У цих подіях Закарпаття зіграло свою роль. Залізнична станція Чоп стала важливим логістичним центром політичних репресій та військової інтервенції СРСР. У селі Коритнянах під Ужгородом швидко звели потужну радіостанцію, що транслювала передачі на всю Угорщину. Саме звідси новий угорський лідер Янош Кадар звернувся до співвітчизників із закликом припинити братовбивче кровопролиття. Привид Угорської революції ще довго після її поразки тримав у напрузі радянську каральну систему на Закарпатті. Угорська революція 1956 р. і військова інтервенція СРСР сколихнули населення Закарпаття. Ішлося про спробу звільнити Європу від радянської окупації й тоталітаризму. Хоча ця спроба зазнала фіаско, проте дала життя поколінню «оксамитових революцій», що наприкінці 1980-х рр. таки відправило тоталітарний режим у небуття.

З науковцями спілкувався

студент ІV курсу історичного факультету Михайло Рекрутяк