Головна » Усі публікації » Річниця |
Щороку День міста святкуємо по-різному. Цьогоріч так сталося, що не всі й знали про відзначення народин Ужгорода в останню неділю вересня. Найбільше, напевно, запам’ятався ужгородцям ярмарок. Цього року він був довжелезним: від площі Театральної і до медичного факультету УжНУ. Сила-силенна людей не давала нормально пофотографувати. Здавалося, я там усім заважала, коли зупинялася, аби впіймати хороший кадр! Часом заважали не тільки люди, а й ароматні запахи смаженої картоплі, шашлику, боґрачу... Чого тільки не було на тому ярмарку: роботи з вишивки і бісеру, плетені кошики, глечики, книги, вишиванки, найкращі вина краю, атракціони, шашлики і ковбаси... Зацікавав продавець хот-доґів, що дуже соромився, коли я його фотографувала. Подумала собі: хіба серед усієї цієї смакоти хтось купуватиме хот-доґи?! Купували – навіть черга була... А тим часом біля пам’ятника художнику Ігнатію Рошковичу проректор Ужгородського університету з науково-педагогічної і виховної роботи Федір Шандор разом зі студентами кафедри туризму влаштували флеш-моб. Запаливши свічки з цифрами «160» на тортах, ужнівці проспівали вітальну пісеньку, своєрідно привітавши в такий спосіб відомого уродженця Закарпаття, котрий колись жив у місті над Ужем, був духівником Ужгородської богословської семінарії, а тепер його скульптура стоїть на площі Театральній. А Президент Авґустин Волошин, пам’ятник якому розмістився неподалік на набережній, цьогоріч «заквітував»! Навколо постамента розмістили на продаж силу різноманітних квітів. Правда, ціни трохи кусалися! Вишиванки красувалися чи не на кожному кроці, синьо-жовті мотиви впадали в око теж майже всюди. Зізнаюся: дійти до останнього намету таки не зуміла, проте кінець ярмарку бачила здалеку! Повертатися знову на Театральну було ще важче, але там уже мали ось-ось розпочати різати чи не найбільший торт в історії міста – завдовжки 4 м і завважки 110 кг. Приготував солодкий продукт ужгородський кондитер Валентин Штефаньо. Торт складався з 3 частин: центральна – герб Ужгорода, дві інші – жовто-блакитні прапори з написом «Слава Україні». Скуштувати солодкий презент можна було всього за символічну – гривню. Організатори пообіцяли, що зібрані кошти підуть на впорядкування міста. Про це, зокрема, зі сцени на Театральній невпинно повторював голова студентської ради УжНУ, п’ятикурсник фізичного факультету Іван Граб. Хоч поїдання торта мало стартувати ще о 14.00, а розпочали аж через дві години, охочих скуштувати виявилося чималенько, стільки – що я й не поласувала!.. Швиденько промайнули два дні веселощів з невідступним присмаком смутку водночас. У західній точці України святкуємо – на Сході ж і далі обриваються життя співвітчизників...Галина Риган для Медіацентру УжНУ |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики