Славнозвісному комбінатору Остапу Бендеру належить вислів: «Доля грає людиною, а людина грає… на трубі». Шахісти цю фразу, мабуть, закінчили б словами: «…а людина грає в шахи». Кілька років завдяки підтримці братів Юрія та Сергія Мошаків ужгородські майстри клітчастої дошки мали комфортний клуб на базі колишніх спартаківських тенісних кортів.

Та життя диктує свої закони: на місці спорткомплексу запланували звести нову споруду, тож виникла нагальна потреба в приміщенні для клубу. Вирішення проблеми, на щастя, не забарилося: міську шахову федерацію підтримав проректор УжНУ Федір Шандор.

Отож відтепер цитаделлю шахового життя міста став студентський центр дозвілля «Ювентус» (колишній кінотеатр «Комсомолець»), що на вулиці Мукачівській. Саме тут минулої неділі відбулося відкриття нового клубу – скромно, без помпезності, які в реаліях сьогодення, мабуть, не дуже й доречні.

У змаганнях узяли участь 20 спортсменів, у т. ч. 9 кандидатів у майстри спорту. Ветерани змагалися зі швидких шахів: тут перше місце виборов мукачівець Олександр Бабенко, «срібло» й «бронзу» – Анатолій Прокопчук та Олександр Швець. Кращий коефіцієнт виявився у 78-річного А.Прокопчука.

Шахісти ж молодшого віку надають перевагу блискавичній грі за її швидкоплинність та драматизм. У бліц-турнірі з однаковим результатом (8 очок з 9 можливих) фінішували Олександр Подгорнов та Юрій Ісак. Перемогу в особистій зустрічі здобув Юрій Ісак. Третє місце, продемонструвавши потужну гру, виборов ветеран Віктор Шталь.

Призери змагання отримали заохочувальні грошові призи та шахову літературу. Тож, попри економічні, а останнім часом і політичні негаразди, шахове життя в місті над Ужем розвивається.

До уваги читачів – етюд Л. Прокеша (див. діаграму вище).

Хід білих. Виграш.

(Відповідь)

Аркадій Ворович