24 квітня в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі імені братів Шерегіїв відкрили Малу сцену виставою «Спадкоємець» за п’єсою французького драматурга Лео Манна. Експериментальну постановку успішно здійснив провідний актор театру, постановник Михайло Фіщенко.

Готував малу сцену спільними зусиллями колектив «одновірців». Попри всі перепони на шляху до втілення ідеї, яку виношували багато років, усе вдалося. Відтепер театр має ще один майданчик для творчості та експериментів.

Відкрили малу сцену виставою  про актуальні й болісні проблеми, про людські цінності – дружбу, кохання, вірність; вони спонукають робити все вчасно, бо життя минає, цінувати треба кожну мить, берегти тих, хто поруч. Зал переживав усе драматичне дійство, яке творилося на грані між комедією і драмою, разом із акторами, чому сприяла й мала відстань між глядачами та сценою. Тривалі овації та сльози глядачів – найкращий доказ того, що прем’єра вдалася.

«Вистава робилася у великій акторській любові, – розповідає постановник, молодий режисер Михайло Фіщенко. – Ми вдячні директору театру Василю Марюхничу за можливість роботи на експериментальній малій сцені. Тут зібралася молодь, яка працює на ентузіазмі, справжні революціонери. Вони працюють для задоволення. Ми можемо від імені образу промовляти до глядача, порушуючи важливі питання».

На прем’єрі вистави побували театрознавці з Хуста, Києва, зокрема й режисер зі столиці, а також  заступник голови Закарпатської ОДА Олександр Петік і начальник управління культури області Вікторія Фролова, які були захоплені постановкою.

Київський режисер, актор театру і кіно, викладач Академії виховання внутрішньої свободи Віталій Семенцов двічі переглянув виставу і заявляє, що мала сцена відбулася: «Я би ніколи не взявся за цю п’єсу, бо вона складна, дидактична. По суті, це сучасний Гамлет. Але Гамлет мститься за батька, а тут син – за матір.  Я здивований, як молодий режисер це переосмислив. У вас з’явилося чисте джерело творчості, яке може стати паралеллю потужній лінії всього театру, яку веде художній керівник з головним режисером театру. Тут актори зуміли поставити нереалізовані ідеї. Михайло Фіщенко зміг повести за собою заслужених і молодих артистів».

«Енергетична вистава. Забирає глядача з перших хвилин. Високий темп, постійно розвивається інтрига. Не помічаєш, як летять 80 хвилин. Якісна робота з протистоянням двох чоловічих характерів. Сильна режисура: охоплення всього простору очевидне у виставі, що рідко є у постановках; вдало й те, що слова доповнюються рухами акторів, є динаміка. Це твір для роздумів і філософських міркувань», – коментує театрознавець, професор УжНУ Сергій Федака.

Серед глядачів були й студенти УжНУ. Україністка Іванка Стець розповідає, що вистава зачепила й змусила замислитися над тим, над чим досі не роздумувала. «Особливо цікаво було спостерігати за парою Дзуринців. Олеся і Рудольф просто фантастичні, чи, можливо, той факт, що вони подружжя, додає такої сентиментальності. Але те, що всі актори впоралися, – очевидний факт. Мені було надзвичайно приємно стати частинкою історії цього театру, однією з перших у цих стінах насолодитися запропонованою виставою. До речі, з вибором твору режисер тут не прогадав – актуально і життєво. Можливості ще раз завітати в це приміщення не пропускатиму», – коментує студентка-філолог і радить молоді приходити на вистави Малої сцени.

До речі, наступний показ – 8 травня, о 18:00.

Іванка Когутич

фото Олексія Попова