На порядку денному засідання вченої ради від 24 квітня – фінансові питання, аналіз навчальних досягнень студентів, викладання іноземних мов, підготовка кадрів та надання вчених звань. Ішлося й про науково-навчальні здобутки, вдосконалення якості знань та добудову нового корпусу на БАМі.

Розпочали засідання з приємних досягнень, які виш має з початку року. В. о. ректора УжНУ Володимир Смоланка вручив диплом переможцеві Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт у галузі електроніки Тарасу Чуторі, диплом І ступеня звитяжниці Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «Англійська мова та література» – Марині Костик та подяку за підготовку призера Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі науки «Прикладна геометрія, інженерна графіка та ергономіка» старшому викладачу кафедри комп’ютерних система та мереж Ганні Тютюнниковій.

Чимало науковців УжНУ балотувалося на присвоєння вчених звань, тож присутні на вченій раді визначили процедуру таємного голосування та обрали лічильну комісію у складі 5 осіб. Доки тривав підрахунок голосів, розглянули виконання бюджету університету в 2013 році та увалили фінансовий план на 2014-й.  

Цього року УжНУ відмовився від частини приміщень, які орендував у центрі міста. У такий спосіб удасться зекономити майже 600 тисяч щорічно, – вважає Володимир Смоланка. Заощадження безпосередньо залежить від добудови нового корпусу на БАМі. Якщо Вишеградська четвірка сприятиме УжНУ, то вже за три роки роботи планують завершити.

Щодо економії грошей спецфонду, йдеться також про раціональне використання приміщень та обмеження в орендуванні. Проректор з адміністративно-господарської роботи Дмитро Сойма сказав, що розпочали економію ресурсів вже з початку року, і нині прораховують ефективні шляхи використання коштів.

Ішлося й про закупівлі навчальної літератури. 2013-го на суму 10 тисяч гривень бібліотека УжНУ придбала 125 примірників книг. Також купувати наукову літературу й передплачувати періодичні видання вдається за спонсорські кошти.

В. о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків  Мирослава Лендьел наголосила на прозорості кошторису, який повинен бути у виші. Оприлюднювати інформацію щодо витрат будуть наприкінці навчального року. Натомість до цього часу формуватимуть пропозиції на поліпшення фінансових справ вишу.

Загальна картина витрат, за оцінкою в. о. проректора УжНУ з науково-педагогічної роботи Олександра Сливки, виглядає так: «Якщо відкинути науку й ті спецфонди, які пов’язані з ґрантами, то залишок становив 9 мільйонів гривень. На перше січня кредиторська заборгованість становила майже 6 мільйонів. Стартували ми на перше січня в сумі 1 мільйон. Також є кредиторська заборгованість, яка стосується проплати за навчання, гуртожиток, оренду. Ці виплати мають бути здійснені, аби не зіткнутися із заборгованістю зарплат. Думаю, під час наради з деканами напрацюємо стратегію розподілу коштів. Треба успішно завершити цей фінансовий рік. Щодо плати за навчання, вважаю, що цього року воно суттєво не повпливає на значне збільшення контингенту студентів, тож зменшення вартості на факультетах не буде».

Проект рішення щодо фінансових питань схвалили з поправками, які вніс декан географічного факультету Степан Поп.

Після обговорення фінансових питань вчена рада розглядала результати зимової заліково-екзаменаційної сесії. Лише піввідсотка студентів УжНУ не з’явилися на неї. Натомість виш має 7 441 студента, який склав іспити на позитивні оцінки. Жодної двійки під час цієї сесії не заробили студенти географічного факультету. Показник якості знань зріс на факультеті інформаційних технологій, водночас – знизився на 10 факультетах. Щодо вікових особливостей – кращі показники успішності у студентів п’ятого курсу, а найнижчі – у третього. Сьогодні в УжНУ триває система заходів удосконалення вищої освіти, а результати зимової сесії надішлють кожному факультету на докладне вивчення й удосконалення.

Чимало дискусій виникло навколо термінів перескладань, яких, на думку Володимира Фенича, декана історичного факультету, не всі дотримуються однаково. Кожен студент повинен знати свої обов’язки і права, вважає Василь Маринець, декан математичного факультету, тож пропонує розробити однакове для всіх студентів положення. Вчена рада вирішила дотримуватися положення, затвердженого в УжНУ 2007 року. Щодо перескладань, то, згідно з розпорядженням Міністерства освіти і науки України, після трьох заборгованостей студента повинні виключати з вишу, і ці правила сьогодні діють в УжНУ.

В університеті будуть відновлювати науково-методичну комісію, яка також триматиме це питання на своєму контролі. В. о. проректора Олександр Сливка наголошує, що показники навчального процесу у виші є стабільними, і зимова сесія загалом відбулася організовано, незважаючи на суспільно-політичні процеси, які тривали й досі тривають в Україні.

Під час засідання вченої ради завідувач кафедри іноземних мов Олена Бартош доповідала про стан викладання іноземної мови у виші. Сьогодні на кафедрі працює 29 осіб, 7 із яких мають звання кандидатів наук. Працівник кафедри має в середньому 900 годин навантаження, що є суттєвим. Тож викладачі просять зменшити його і розподілити години більш раціонально, оскільки нерідко в них нема змоги навіть оперативно доїхати з  одного факультету на інший. Через щільний графік з кафедри вже звільнилося п’ятеро викладачів. Також була внесена пропозиція дозволити формувати навчальні групи до п’яти осіб для вивчення німецької і французької мов, оскільки більшість студентів вивчає англійську, а названі іноземні залишаються поза увагою у випадку груп із 19 осіб.

В УжНУ розроблена концепція вивчення іноземних мов, і нині планують максимально забезпечити студентів електронними версіями підручників. Мирослава Лендьел пропонує кафедрі іноземних мов пожвавлення ґрантової роботи, а вчена рада одноголосно проголосувала за преміювання викладачів цієї кафедри, які перекладали на англійську мову додатки до студентських дипломів.

Про підготовку науково-педагогічних кадрів доповідав проректор з наукової роботи Юліан Височанський. Сьогодні в УжНУ працює 126 докторів і 645 кандидатів наук. У зв’язку з приєднанням ЗакДУ зросла кадрова кількість працівників. З початку року у виші вже захистили 7 кандидатських дисертацій та здобули одне звання професора.

Щодо спеціальностей в аспірантурі, то сьогодні їх найбільше має медичних факультет. Аспіранти цього факультету найактивніше захищають наукові роботи. «Університет сильний тим, що він багатогранний. Добре, що в нього є колектив, який виконує дисертаційні роботи, має хороших аспірантів», – констатує Юліан Височанський. І просить звернути увагу на докторантуру, оскільки на шляху здобуття статусу дослідницького вишу УжНУ потрібно зробити ще чимало важливих кроків.

Наприкінці засідання голова лічильної комісії директор Інституту іноземної філології Михайло Рошко оприлюднив результати конкурсних справ. Члени вченої ради УжНУ проголосували за обрання на посади науково-педагогічних працівників низки осіб.

А Володимира Міцу спільним голосуванням вчена рада УжНУ висунула на здобуття звання залуженого діяча науки і техніки.

Вчена рада від 24 квітня рекомендувала до друку підручник «Земельне право України» за редакцією д.ю.н. професора М. В. Сідака, затвердила навчальний план математичного факультету, проголосувала за присвоєння педагогічної кваліфікації випускникам-математикам.

Також під час засідання вчена рада підтримала кандидатуру доцента кафедри журналістики, заступника декана філологічного факультету УжНУ Василя Шарканя для нагородження Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України за високий професіоналізм під час роботи в журі Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури, яка відбулася в Черкасах.

Наступне засідання вченої ради відбудеться 29 травня в малому залі засідань ректорату УжНУ. Початок о 14.00.

Наталія Каралкіна