9 жовтня у приміщенні читального залу Наукової бібліотеки УжНУ відбулася лекція декана факультету іноземної філології, доцента Михайла Рошка на тему: «Психоаналіз і його вплив на літературу модернізму та постмодернізму». Але слухачами стали не студенти, як зазвичай, а працівники бібліотеки.

Такий захід відбувся вже не вперше. Минулого року пан Рошко виступав з лекцією про нове прочитання «Маленького принца» Антуана де Сент-Екзюпері. Він каже, що аудиторію вибрав не випадково: «Колектив бібліотеки – люди постійно заклопотані. А такі лекції дають змогу глибше пізнати літературу, обговорити різні її аспекти. Тим паче, що тематика є для них близькою та цікавою».

На початку Михайло Михайлович зізнався, що обрана тема, можливо, є більше психологічною, аніж літературною. Але для кращого розуміння творчості митців тих часів, обійтися без екскурсу у психологію просто не можна. Було згадано таких відомих дослідників психоаналізу, як З. Фрейд, А. Адлер, та К. Юнг. Михайло Рошко ширше пояснив значення понять свідомості та підсвідомості у розумінні вищезгаданих науковців, провів деякі паралелі.

«У практиці як тодішніх, так і сучасних психоаналітиків, вагома роль відводиться снам. Їх, як спосіб через образи донести читачеві підтекст твору, використовували й літератори, в тому числі й модерністи. Найбільш активно це робили сюрреалісти П. Елюар, Ф. Супо, Л. Арагон. Вони вважали, що справжньою лірикою, написаною про людину, може бути лише та, котра створена підсвідомістю», – ділиться декан ФІФу.

Говорячи про літературу, не можна було не зачепити теми натхнення. Адже саме в такому стані й пишуть вірші – в стані натхнення, зміненої свідомості. Чи то надихнення, як висловлюється пан Михайло. Пояснює це так: «Англійці пишуть, коли є «inspiration», росіяни – за наявності «вдохновения». Твірна основа у обох випадках – «дух», «spirit». Ось і в нас кажуть «надихати», і в такому разі мало би бути «надихнення», та через певні мовні причини маємо «натхнення», хоча особисто я за перший варіант. Та й деякі друзі вже від мене це перейняли (усміхається – Авт.)».

На завершення зустрічі директорка Наукової бібліотеки УжНУ Марія Медведь висловила подяку від усіх присутніх за змістовний виступ, подарований Михайлом Михайловичем. Колектив висловив сподівання, що це лише початок, й надалі такі зустрічі не припинятимуться. Було навіть запропоновано наступного разу побесідувати про поезію.

Катерина Хижняк

для Медіацентру УжНУ