Днями в УжНУ відбулося завершальне засідання трирічного ґрантового проекту «Сприяння трикутнику знань в Білорусі, Україні і Молдові – FKTBUM» у рамках програми TEMPUS Європейського Союзу. Під час зустрічі Ужгородський університет демонстрував досвід роботи з упровадження наукових розробок у співпраці з бізнесом та показував науковий потенціал молодих і досвідчених науковців.

Відкрив засідання ректор УжНУ Володимир Смоланка, який ознайомив представників університетів Латвії, Німеччини, Білорусі, Молдови, Словаччини із нашим вишем і наголосив, що Ужгородський університет використовує трикутник знань (поєднання науки, бізнесу і влади) на шляху до статусу інноваційного університету як засобу входження в європейський освітній та науковий простір. Про активну роботу з імплементації цього трикутника свідчить підписаний у вересні Меморандум про співпрацю щодо створення кластерної моделі економіки між Закарпатською облрадою, обласним об’єднанням організацій роботодавців «Закарпаття» та вищими навчальними закладами краю та реальні кроки на шляху його реалізації.

Керівник проекту «Сприяння трикутнику знань в Білорусі, Україні і Молдові – FKTBUM» професор Падерборнського університету (Німеччина) Клаус Розенталь подякував за вітання і можливість побачити впровадження інновацій на підприємстві ТОВ «Джейбіл» у співпраці з УжНУ. Зауважив, що нові технології з’являються кожні 5 років, а те, що є сьогодні новим, завтра застаріє. Тому університет має активно працювати над розробками, бути гнучким, відкритим до змін і впливати на їх безперервність.

За словами наукового співробітника проекту від УжНУ, доцента кафедри фінансів і банківської справи, директора Центру кар’єри УжНУ Тетяни Бутурлакіної, разом із національним координатором від України – Київським національним транспортним університетом – УжНУ виступає тут партнером.

Метою проекту є формування системи знань у керівників вишів про сучасні підходи до організації й менеджменту трикутника знань, тобто поєднання науки, влади та бізнесу. Нині актуальним стає вплив УжНУ як освітнього, наукового, інтелектуального центру на розвиток регіональної економіки через створення кластерної ініціативи та за концепцією інноваційного університету до 2025 року.

Під час зустрічі проректор із науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел продемонструвала приклади міжнародної співпраці в освітньому та науковому аспектах із 17 країнами світу через договори між університетами та різні проекти, зокрема Еразмус+.

Про механізм впровадження наукових розробок УжНУ та успішний досвід співпраці з підприємствами під час робочої зустрічі розповів директор Наукового парку УжНУ Йосип Головач. Серед дієвих проектів доповідач назвав, зокрема, технологію виробництва та використання енергетичної верби, технологію утилізації медвідходів, гіпнотерапію тощо.

Також учасники завершальної конференції могли ознайомитися й поспілкуватися з молодими науковцями – переможцями конкурсу стартапів УжНУ, які демонстрували потенціал вишу. Зокрема побачили розробки студентів фізичного факультету під керівництвом Василя Біланчука в напрямку розробки робототехніки й мехатроніки, додатків «Smart sity» (наприклад, вдосконалену та здешевлену систему управління (контроль температури, відкривання штор тощо) будинком чи іншими приміщеннями (теплицею, конференц-залом тощо) з будь-якої точки планети через свій смартфон та інші розробки).

Також свої напрацювання, корисні для міста, показали студенти біологічного факультету під керівництвом Людмили Симочко (наприклад, технології екозупинок, ліхтарів на сонячних батареях, з яких також можна підзарядити свій ґаджет тощо). Проекти викликали зацікавлення присутніх та жваве обговорення.

Учасники конференції ознайомилися з роботою Центру кар’єри УжНУ, діяльністю інноваційної лабораторії тощо.

Іванка Когутич