«Вахтанг Кіпіані. Це ім’я саме говорить за себе», — так представив гостя студентам викладач кафедри журналістики УжНУ, редактор газети «Погляд» Володимир Тарасюк. Один із найвідоміших істориків-журналістів країни 29 березня у читальному залі Наукової бібліотеки вишу розповідав про ту історичну правду, яку маємо знати, якщо хочемо бути свідомими громадянами.

Свою лекцію гість побудував на картинках, адже «так краще сприймаємо». Розповідав про нинішній процес декомунізації: «Важливо змінювати назви вулиць, пов’язаних із комуністичними «героями».  Кілька років тому журналісти підрахували, що у Луганську більше 80 % центральних вулиць названо на честь різних радянських діячів. Два роки тому відбувся всеукраїнський «ленінопад» — і це важливо. «Війна символів — це не просто кольори, це війна у житті».

Чимало цікавого розповів Вахтанг Кіпіані, хоча й зауважив, що у кожного свої факти, тож одну і ту саму ситуацію можемо бачити по-різному, тому важливо все записувати, пояснювати, фейсбучити: «Хай буде велика кількість поглядів, щоб можна було порівняти!».

Вразило те, що донедавна у Луганську була вулиця з назвою ОСО (Особое совещание при НКВД СССР). «Це був орган позасудової репресії, який наказав розстріляти 10 тисяч людей і 360 921 позбавив волі із дуже цікавою приміткою — «без права переписки». А потім, через кілька років, родичам приходили листи, в яких повідомлялося, що помер через серцевий напад, покінчив життя самогубством тощо, а насправді їх також розстрілювали. От як можна було так назвати вулицю?!».

Лекція тривала майже дві години, під час якої студенти записували влучні фрази гостя, рекомендації, які сайти треба читати: «Ви можете читати всілякі інформаційні портали, але все і завжди треба перевіряти. Коли ви бачите круглі цифри, то майже завжди це брехня».

«Не варто боятися рефлексувати. Будьте свідомими та усвідомлюйте. Не будьте байдужими. Ми ж миємо руки. Це не толерантно до бактерій, але так ми виживаємо!».

Наприкінці Вахтанг Кіпіані залюбки з усіма сфотографувався напам’ять і порадив вчити свою історію.

Галина Риган