Головна » Усі публікації » |
Нещодавно в Ужгородському скансені показували традиційне народне вбрання українців Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст. Чи не вперше в нашому місті молоді люди вдягали на себе не дорогий дизайнерський одяг, а безцінний спадок предків – оригінальні автентичні народні костюми. Відвідувачі музею та гості акції мали змогу поринути у різнобарвний світ народного вбрання гуцулів, бойків, лемків, долинян. Безпосереднім організатором акції став кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України УжНУ, завідувач відділу експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василь Коцан. До проведення заходу долучилися також викладачі й студенти Закарпатського художнього інституту, коледжу мистецтв ім. А. Ерделі, фахівці обласного науково-методичного центру культури, громадські діячі Ужгорода. Підготовчий етап акції передбачав клопітку роботу. Передусім відбір комплектів традиційного народного вбрання гуцулів, бойків, лемків, долинян. Оскільки кожна група поділяється на окремі локально-територіальні осередки, роботи організаторам вистачало. Проте її результат очевидний: кожен відвідувач уповні міг ознайомитися з одяговими традиціями Закарпаття. Другим важливим етапом підготовки стало формування тематико-експозиційного плану й побудова виставки «Традиційний народний одяг та одягова вишивка українців Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ ст.»: комплекти народного вбрання вдало закомпоновані зі взірцями одягової вишивки, малюнками та картами локальних одягових комплексів. Чи не найважливішим етапом підготовки акції були репетиції самого показу. Перетворити музейні експонати з «неживих» предметів старовини на «живий» інформаційний ресурс, надавши тим самим акції атракційного характеру, допомогли студенти коледжу культури і мистецтв ім. А. Ерделі. Саме вони стали головними героями показу. Акція розпочалася з урочистого відкриття виставки та презентації заходу. Директор музею Габріела Андял наголосила на унікальності й важливості акції, ролі музеїв у збереженні, дослідженні та популяризації традиційної народної культури, у тому числі й народного вбрання Зі словами вітання виступили відомі у краї науковці: кандидат мистецтвознавства Михайло Приймич та доктор історичних наук Сергій Федака. Вони високо оцінили саму подію, котра, на їхню думку, є новим кроком у розвитку музею та переходом до традиційних європейських практик навчання в музеях. На думку науковців, це допоможе нинішньому поколінню українців краще пізнати свої корені, автентичність життя й різноманіття побуту наших предків. Після цього доцент кафедри історії України УжНУ Василь Коцан та доцент кафедри декоративно-прикладного мистецтва Закарпатського художнього інституту Роман Пилип провели коротку лекцію-презентацію про народний одяг та одягову вишивку. Молоді науковці звернули увагу присутніх на історичну цінність і мистецьку вартість народного одягу, роль музеїв у збереженні та популяризації народної культури. Йшлося також про процес зацікавленості одяговою проблематикою науковцями, значення фотографії та художнього твору як джерел вивчення народного одягу, фактори, які впливають на розвиток одягу, типологію вбрання, його крій та елементи оздоблення. Родзинкою акції став довгоочікуваний показ традиційних народних костюмів Закарпаття. Переповнений зал, упевненість молодих людей (моделей) надали акції святковості та невимушеної, родинної атмосфери. Вихід кожної етнографічної групи супроводжувався оплесками. Під час показу були представлені гуцульський, бойківський, лемківський, турянський, ужанський, боржавський, тереблеріцький, тересвянський та королевський одягові комплекси. Всього в презентації брали участь 22 моделі. На завершення всі вони виконали спільне дефіле, під час якого переповнений зал аплодував стоячи. Несподіванкою для гостей стало повернення до залу дівчат у народному вбранні, які пригощали відвідувачів традиційною випічкою, салом та вином. Акція мала чималий розголос у ЗМІ. Тож організатори вже дістали кілька пропозицій щодо повторення заходу. Далі буде… Віктор Кічера |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики