11 травня в одній із найбільших аудиторій УжНУ відбулася зустріч письменників з різних куточків України та студентства філологічного факультету.

Зустріч відбулася з ініціативи декана факультету іноземної філології, закарпатського письменника Михайла Рошка та за підтримки декана філологічного факультету Галини Шумицької в рамках проекту «Закарпатські діалоги». До слова, нещодавно студенти спілкувалися з іншим письменником – Євгеном Положієм, який представив свою нову книгу «Іловайськ».

Цього разу гостями філфаку стали Андрій Курков, Артем Чапай та Андрій Шолтес. Кожен із письменників розповів про себе та про свій шлях до літераторської діяльності.

Андрій Курков – чи не найвідоміший російськомовний український автор за кордоном. Його твори читають 65-ма мовами світу, а письменницька діяльність для нього не хобі, а основне джерело прибутку з 37 років. Пан Андрій зізнається, що 6–7 з 12 місяців у році проводить у роз’їздах із презентаціями своїх книг по всьому світу.

Нині він успішний письменник, а до визнання мав понад 6 сотень відмов, які колекціонує й береже як пам’ять. «Якщо обираєте шлях, то ламайте одні двері, а не бігайте від одних до інших. Врешті, двері, у які ви стукаєте рукою чи ногою, зламаються – і ви потрапите туди, куди хочете. А вже потім будете вирішувати, подобається вам там чи ні», – каже Андрій Курков.

Артем Чапай, родом із Івано-Франківщини, писати почав не так давно, але вже має кілька книг, працює журналістом, побував у зоні бойових дій на Сході. Спонукають його до творчості подорожі світом, підтримує ентузіазм те, що його книги потрапляли до ТОП-5 ВВС. Пан Артем пише про те, про що рідко говорять, хоча теми є актуальними.

Андрій Шолтес – випускник філологічного факультету УжНУ, походить з відомого роду закарпатських художників, хоч сам знайшов себе в літературній діяльності. Письменник каже: «Мені здається, що писати набагато цікавіше і краще, ніж малювати».

Михайло Рошко також розповів про свої книжки та поділився, що нині пише роман. Утім відкривати завісу над його сюжетом не поспішає — щоб не наврочити.

Присутні зацікавлено слухали й ставили багато запитань. Письменники ще й додатково мотивували публіку: ті, хто запитував, діставав у подарунок книжки. Одну розіграли: потрібно було назвати, до яких відомих творів світової літератури Андрій Шолтес відправляє читача завдяки інтертекстуальності. На філфаку студентство читати любить, тож правильна відповідь від студентки відділення журналістики Андріани Кофель пролунала відразу. Михайло Рошко підкреслив, що успіху в житті досягають ті, хто багато читає.

Митці слова зазначили, що письменник має однаково ставитися до всіх своїх персонажів, бо читач це відчуває. Хтось із них вірить у забобон: якщо герой книги має прототип у реальному житті, тоді не можна писати про те, що з персонажами трапляється щось погане – це може перенестися в реальне життя.

Андрій Курков розповів про те, що колись у нього був безпрецедентний випадок: на презентації однієї з книг слухачка запитала, що робити людині, якщо вона вирішила накласти на себе руки. Пан Андрій порадив жінці… писати. Описувати все те, що турбує. Бо, як стверджує чоловік, коли пишеш, виливаєш думки на папір, відповідь знаходиться сама собою. Такою є терапевтична сила літератури.

Насамкінець письменники побажали студентам нових цікавих зустрічей, книжок і гарного літа!

Ксенія Шокіна,

фото Віталія Завадяка