Головна » Усі публікації » Теорія і практика |
Нещодавно на факультеті міжнародних відносин УжНУ відбулася імітаційна гра-засідання «Великої сімки» щодо запровадження економічних санкцій проти Російської Федерації на підтримку України, яка наодинці зіткнулася з агресивною політикою свого сусіда. Ще ніби вчора Росія була другом України, а сьогодні стала ворогом. США, Канада та Євросоюз запровадили дієві санкції проти Росії, щоб запобігти дальшому руйнуванню Української держави. Тому під час круглого столу було цікаво проаналізувати політичні й економічні заходи провідних країн G7, спрямовані на припинення агресії Росії проти України. Обговорювали й економічні наслідки від запроваджених санкцій, які негативно вплинули на економіку країн Заходу та економіку РФ в цілому. Ось тези деяких провідних країн «Великої сімки» щодо санкцій проти Росії. Можливі санкції України проти РФ Доцент кафедри міжнародних відносин Наталія Олексіївна Кушнір: «Український парламент ухвалив Закон «Про санкції». Зокрема під обмеження може потрапити транзит російських енергоресурсів через українську територію, Прем’єр-міністр зауважив про всі санкції, у тому числі про зупинку будь-яких видів транзитів – як авіаперельотів, так і переміщення енергоресурсів. Серед можливих санкцій – скасування ліцензій, виданих російським компаніям, а також подвійна перевірка та посилення моніторингу фінансових операцій тощо. Законом передбачається можливість запровадження санкцій до юридичних та фізичних осіб, які фінансують терористичні акти і підтримують окупацію Криму. Серед заходів – блокування та замороження активів, заборона на діяльність на території України. Пропонуються і звичайні санкції: заборона на в’їзд і переміщення. Передбачається також можливість заборони діяльності партій, рухів і громадських об’єднань. Санкції України, які можуть стосуватися насамперед енерговідносин з РФ, зокрема:
Без гострої потреби Україна не припинить транзиту російського газу покупцям із 19 країн ЄС, а також Туреччині. Тому з боку української влади було запропоновано компаніям-покупцям російського газу «укладати договори про закупівлю газу на українсько-російському кордоні безпосередньо з Газпромом, а також з оператором української газотранспортної системи (Укртрансгаз) для транзиту цього газу». Позиція Італії щодо санкцій проти Росії Cтудентка 5 курсу спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Даріела Ростовська:
Заходи Канади проти путінської політики Студентка 5 курсу спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Оксана Гречин: Під нові санкції потрапили загалом 19 росіян і українців, а також 22 російських і українських компаній. Рішенням уряду Канади в санкційний список включено державний російський банк Сбербанк, а також п'ять підприємств, що виробляють військову продукцію: – ВАТ «Долгопрудненське науково-виробниче підприємство»; – ВАТ «Калінінський машинобудівний завод»; – Митіщинський машинобудівний завод; – Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування ім. Тихомирова; – Морський науково-дослідний інститут радіоелектроніки «Альтаїр». Згадані підприємства будуть позбавлені права виходити на ринок запозичень тривалістю більше 30 днів. Канада розширила список осіб, щодо яких запроваджується заборона в'їзду та арешт активів. До списку додані російські військові офіцери: Дмитро Булгаков, Юрій Садовенко, Микола Богдановський, Олег Салюков. Також Канада почала постачання нафти в ЄС навесні 2014 року – на початку української кризи. В Оттаві розглядають Європу як новий великий ринок і підкреслюють, що експорт канадської нафти допоможе зменшити Євросоюзу залежність від російських нафти і газу. Нині ЄС значною мірою залежить від російської нафти і особливо – природного газу. Економіки деяких країн зав'язані на російському газі від 40 до 90% (наприклад, Словаччина), але ЄС шукає способи диверсифікувати поставки й убезпечити себе від непередбачуваної поведінки Газпрому, який використовує своє практично монопольне становище. Нафта – один із основних експортних продуктів РФ і при зниженні ціни на "чорне золото" всього на 1 долар за барель, федеральний бюджет в середньому втрачає 2 млрд доларів. Нині нафта марки Brent, до котирувань якої прив'язана експортна російська марка URALS, подешевшала майже на 20 доларів за барель з липня. Крім того, у світлі зняття санкцій з Ірану іранська компанія NITC (найбільший нафтотрейдер) найближчим часом зможе почати постачання нафти до європейських країн. Все це також ускладнює становище Росії на світовій арені». Санкції Німеччини проти РФ Студентка 4 курсу спец. «Міжнародні економічні відносини» Одарка Чегіль: «1. 19 березня 2014 припинила виконання військового контракту з Росією вартістю 120 млн євро. 2. 21 березня припинила експорт оборонної продукції в Росію. 3. 19 квітня відмовилася брати участь у щорічних міжурядових російсько-німецьких консультаціях в рамках «Петербурзького діалогу». 4. 24 квітня припинила експорт військової продукції до Росії. 5. 28 травня відмовила корвету Балтійського флоту Російської Федерації «Жвавий» в участі в традиційному морському фестивалі «Кильский тиждень». 6. 4 серпня відкликала у компанії Rheinmetall дозвіл на будівництво центру бойової підготовки для російських солдат в селищі Муліно. Особливістю розвитку енергетичної галузі Німеччини є офіційна відмова цієї країни від використання атомної енергетики. Вже до 2022 року тут заплановано повністю вивести з експлуатації наявні АЕС та припинити будівництво нових енергоблоків. На таку позицію Німеччини також сильно вплинув той факт, що Росія викупила мережу газових станцій. Водночас німецький експерт з питань безпеки Роланд Фроденштайн розповідає, що у Європі, зокрема у Німеччині, лишається чимало прихильників позиції Путіна. Особливо це стосується великого бізнесу та політикуму. «У мене складається враження, що в бізнес-громаді Німеччини, у політичних колах, серед інтелектуалів та людей медіа є великий відсоток тих, хто розуміє Путіна та його мотиви. І це головна проблема. Це є наслідком впливу частково російських грошей, дуже цілеспрямованої обдуманої роботи ЗМІ, а також нездорових традицій у німецькій політичній культурі. Ми маємо багато симпатиків Володимира Путіна. На жаль», – каже Роланд Фроденштайн. Експерти зауважують, що думка пересічних громадян про Росію у різних країнах світу значно погіршилася від початку війни в Україні. За словами експерта Фроденштайна, кількість мешканців Німеччини, які підтримують посилення санкцій проти Росії, радикально зростає. А громадська думка, на його погляд, може вплинути на позицію політиків. Німеччина також зазнає збитків, але зможе з цим впоратися». Факультет міжнародних відносин щиро запрошує студентів та викладачів всіх факультети до експертних обговорень в клубі «Міжнародник». |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Матеріали близьких рубрик