Запах чебрецю змішався із запахом пороху, а птахи замовкли, бо повітря розриває свист куль: 15 червня на полігоні в Оріховиці студенти першого року навчання кафедри військової підготовки мали практичні заняття із військового вишколу.

Сімдесят студентів, серед яких, між іншим, чимало й дівчат, приїхали на полігон 15 ОГПБ 128 бригади, аби вдосконалити свої знання та практичні навички.

«Такі навчання передбачені програмою комплексних практичних занять, — каже завідувач кафедри Василь Олійник. — У нас заплановано 15 заходів із відпрацювання необхідних вправ, щоб студенти набули практичних навичок володіння зброєю. Цього разу займаються чотири взводи — усі, крім психологів, бо вони матимуть такі заняття трохи пізніше. Студенти відпрацьовували навчальні вправи на нашому тактичному полі, а тепер закріплюють знання уже з бойовою зброєю».

Упродовж навчального дня майбутні офіцери освоювали роботу з компасом та картою на занятті з топографії, проходили тактичну й вогневу підготовку — вели стрільбу по мішенях, охочі збирали й розбирали автомат. Крім того, студенти мали нагоду поспілкуватися з командиром батальйону спецпризначення, від якого дізнавалися, як вести бій малими групами: з двох, трьох і чотирьох осіб.

Курсантка кафедри військової підготовки Каріна Лошак паралельно навчається на біологічному, але зізнається: у майбутньому хоче пов’язати життя з військовою тематикою. «Мені подобається служба, а тут, на кафедрі, я здобуваю нові цікаві знання. Після закінчення навчання можна реалізуватися у різних сферах: Збройних силах, СБУ, патрульній поліції тощо.

Перед стрільбою нервувалася, бо для мене це перший досвід. Але нас добре навчили стріляти в тирі — ці вміння стали в пригоді, і я влучила у дві мішені з трьох».

А от студент юридичного факультету Артур Генюта стріляє не вперше. Хлопець каже: «Ішов на військову кафедру, аби здобути звання офіцера й дістати можливість працювати в органах. Нещодавно в нас були навчання, на яких я мав перший досвід стрільби. Ті емоції не передати: коли вперше стріляв бойовими патронами, хвилювався — то був сплеск адреналіну, але після першого пострілу опанував себе й продовжив роботу із холодною головою. Тоді з першого разу настріляв на «відмінно».

Ксенія Шокіна