Днями студенти географічного факультету подолали висоту 1482 м над рівнем моря, аби побувати на вершині полонини Руна – гірському масиві в Українських Карпатах у межах Перечинського та частково Великоберезнянського районів Закарпатської області між верхів'ями річок Люта, Шипіт і Туриця.

Заступник декана з навчально-виховної роботи Роман Славік розповів, що вже стало доброю традицією на факультеті щовесни організовувати походи в гори.

«Зазвичай ми підіймалися на Анталовецьку поляну (Ужгородський район) – цьогоріч вирішили змінити локацію, підкорити щось вище, а найближчою до нас вершиною є полонина Руна. Саме цей гірський масив запропонували студенти-третьокурсники. Сходження було  нелегким, адже півтора кілометра над рівнем моря навіть для ужгородців – чимала висота. Я радий, що тільки одна людина виявила бажання повернутися в автобус – інші 68 успішно здолали вершину».

Під час сходження активні географи зупинялися біля озера Комсомольського (так воно позначене на всіх картах) на висоті майже 900 м. Назва зумовлена тим, що це було улюбленим  місцем відпочинку комсомольців, проте місцеві жителі називають його Тростя, тобто «велике болото».

Доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Михайло Микита зауважив, що мета поїздки насамперед навчальна: «У нас сьогодні  був чудовий день: погода сприяла, тож ми провели чудову навчальну екскурсію з дисциплін, котрі для географів одні з пріоритетних: геологія загальна та історична, біогеографія, ґрунтознавство.

Ми обговорювали, як залягають та утворюються наші Українські флішові Карпати. Фліш – це потужна  гірська порода, представлена  чергуванням  алевроліту і пісковику. Студенти на власні очі побачили, як ці породи виходять, вивчили їхню шаруватість та стратиграфію залягання відкладів, порівняли це наочно, адже в стінах університету в ході навчального процесу це зробити майже неможливо – можна з’ясувати тільки під час польової практики.

Крім студентів-географів, у сходженні брали участь землевпорядники та лісівники, які теж прагнули побачити, з чого утворюються та як виглядають наші гори, з'ясувати основні типи і форми рельєфу. Одне слово, такі поїздки – це прекрасний спосіб поєднати навчання з дозвіллям».

Студентка ІІІ курсу, голова СНТ географічного факультету Юлія Шароді ділиться враженнями від походу: «Поїздка розпочалася важким підйомом з самого ранку й продовжилася ще важчим підняттям на саму гору. Але коли сходиш на вершину і бачиш красу навкруги, то забуваєш про втому і просто насолоджуєшся.

На вершині був дуже сильний вітер, проте це не завадило нам зробити гарні фото й відпочити. Степан Степанович Поп завжди наголошує студентам, що ми живемо в Раю. І коли студенти вкотре підкорюють чергову вершину, то переконуються в правдивості цих слів. Сюди їдуть люди з інших куточків України і навіть світу, щоб побачити красу Карпат. А ми маємо змогу милуватися такими прекрасними краєвидами щодня. Сподіваюся, тенденція до підкорення вершин географами міцнітиме й надалі».

Мандрівники повернулися додому втомлені й щасливі, адже після подоланих 24 кілометрів привезли з собою повний рюкзак вражень, емоцій і світлин на тлі мальовничих Карпат.

Похід у гори став логічним завершенням святкування Тижня географа.

Віра Лабич

Фото Ангеліни Головачко