Для студентів напряму «географія» відповідного факультету літня практика – одна з найочікуваніших подій року, адже завдяки їй студенти подорожують! Крім того, це чудова нагода побачити на власні очі те, чого навчають у стінах вишу.

На кожному курсі студенти мають різні види практики: для першачків вона топографічна, комплексно-географічна. Науковими керівниками в молоді є професор Степан Поп та доценти Михайло Микита і Роман Славік.

Традиційоо глибше вивчали географію на базі Карпатського біосферного заповідника. Михайло Михалович розповів про три складники практики: гірський, геологічний та ґрунтознавчий. «Під час вивчення гірського розділу, котрий включає сходження на найвищі вершини хребта Чорногора – Говерлу та Петрос, студенти побачили, як змінюється висотна поясність та ландшафти від низовинних до високогірних субальпійських лук. Варто сказати, що цьогоріч гірський розділ був розширеним у зв'язку з тим, що ми стали на нічліг у таборі «Перемичка», що в сідловині між Говерлою та Петросом.

Перебуваючи в Карпатському біосферному заповіднику, організували екологічну акцію збору сміття у високогір’ї. Унікальна ця практика тим, що ми робили радіальні вилазки: у гори підіймалися зранку, аби не потрапити  під дощ. Уперше за всю історію існування географічного факультету в УжНУ студенти підкорили Петрос (2020 м) з боку «Перемички», де найкрутіший підйом.

У рамках курсу «Геологія загальна та історична» студенти побачили, як залягають гірські породи та складчасті структури, а також мали змогу дослідити основні риси рельєфу Чорногірського хребта. Окрім цього, ще вивчали геологічну діяльність річки Тиси, заклали низку розрізів по будові заплавного алювію на території Рахівського району.

Щодо ґрунтознавчого розділу – ми заклали на південно-східних схилах Карпатскього біосферного заповідника ґрунтові розрізи, тож  практиканти ознайомилися з виглядом і складом профілю буроземних ґрунтів Карпат.

За 8 днів готували і їли винятково на польовій кухні, все варили у казані на дровах, смакували боґрачем та пловом. Для географів, практика – це чудове поєднання наукової роботи з відпочинком».

Першокурсниця Валерія Симчира поділилася враженнями від перебування в горах: «Мені дуже сподобався Карпатський біосферний заповідник і наша робота: ми досліджували геологічну будову гір, ґрунтово-рослинний покрив. Неабиякі враження по собі залишили титани наших Карпат – Говерла та Петрос. Підйом був надзвичайно складним, особливо коли долали кам’яну ділянку, але неймовірні краєвиди того варті.

Всі, хто піднявся на вершину, були у захваті, адже не сподівалися побачити таку красу. Загалом, я мала величезне задоволення від проведеного на природі часу. Вважаю, цей досвід став для нас дуже корисним, бо дізналися багато нового».

Вже після другого курсу на студентів чекає соціально-економіко-географічна практика, координаторами якої є старший викладач Володимир Мельничук, старший викладач Михайло Приходько та викладач Василь Лета. Зазвичай це поїздка в Одеську область до Затоки.

Другокурсниця Олександра Плакош розповіла, що мала можливість побувати в трьох найвизначніших місцях Одеської області. «Першу екскурсію ми здійснили у Білгород-Дністровський район, щоб відвідати Аккерманську фортецю. Після захоплливих історій та фото на згадку ми продовжили нашу практику в «українській Венеції». Вилкове – місто на воді. Ми каталися Дунаєм на катері, відвідали Дунайський біосферний заповідник, де почули багато цікавої інформації, а також подивилися два фільми про цю могутню ріку.

Неабияк сподобалася екскурсія до «Центру культури вина» в Шабо, побачили великий виноробний холдинг з повним циклом виробництва. Приємною несподіванкою став візит у винні пивниці. Також ми побували у місцевій школі, де виступили із заздалегідь підготовленими доповідями.

Запам'яталося, як викладачі веселили нас історіями  зі своїх студентських років. Уважаю, що такого роду заходи роблять однокурсників друзями, а студентів та викладачів – справжніми колегами».

Враженнями від практики на узбережжі Чорного моря поділилася і Лідія Бордаш: «Найбільше захопило місто Вилково, або українська Венеція. Воно розміщене на 72 острівцях, де ще досі збережена незмінена людиною природа… Поміж островами – канали, тому всі користуються човнами. Для нас ці умови життя здалися дуже важкими, проте місцеві жителі запевнили, що для них брак газу і питної води вже стало нормою.

Як не згадати про море? Ті безкраї простори, ритмічне хвилювання води назавжди залишили відбиток у нашій пам’яті. Погода видалася чудова, тому всі мали змогу добре «посмажитися» на сонці.

В останній день практики, перед від’їздом, ми влаштували собі прощальний вечір, обмінялися враженнями. Загалом емоції тільки позитивні, засмучує лише те, що це була остання практика, яку провели разом, усією групою».

Після третього курсу на спудеїв чекає виробнича практика – кожному доведеться самостійно обирати місце її проходження.

Голова СНТ геофаку третьокурсниця Юлія Шароді стажується, зокрема, в ТОВ «Сонячна енергія плюс».

«Під час практики я поглиблюю свої знання про альтернативні джерела енергії. Споживання енергії щороку стрімко зростає, а ресурси вичерпуються. Тому для людства важливо знаходити альтернативні джерела, які не загрожують навколишньому середовищу», – зауважила Юлія.

Практична частина навчання – одна з найважливіших складових, яка допоможе успішно опанувати майбутньою професією. Крім того, насичене на події літо у географів залишає по собі багато досвіду, знань та вражень. Саме колективні практики наповнюють яскравими спогадами та неповторними світлинами і без того веселе студентське життя!

Віра Лабич,

фото Михайла Микити, Валерії Симчири,

Олександри Плакош та Юлії Шароді