10 квітня з ініціативи факультету міжнародних відносин у малій залі засідань Вченої ради УжНУ відбулося моделювання засідання Ради Безпеки ООН щодо кримського питання.

Україна перебуває нині в доволі скрутному становищі. Сприяти мирному врегулюванню конфлікту мала б виважена поведінка вітчизняних дипломатів на міжнародній арені. Це чудово розуміють студенти Ужгородського національного університету. І хоч наразі їхні дипломатичні здібності не допоможуть, проте в майбутньому обов’язково знадобляться, адже Україні потрібні свідомі, освічені, мислячі громадяни. Тому треба вчитися, тренуватися.

Тож днями з ініціативи факультету міжнародних відносин відбулася студентська гра «Моделювання засідання Ради Безпеки ООН щодо кримського питання».

Організація Об’єднаних Націй є універсальною міжнародною організацією, створеною з метою підтримання миру і міжнародної безпеки та розвитку співпраці між державами. Вона є центром вирішення проблем, актуальних для всього людства. Головні органи ООН – Генеральна Асамблея ООН, Рада Безпеки ООН, Економічна і Соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд, Секретаріат. Оскільки студенти імітували засідання Ради безпеки ООН, то нагадаємо, що це є постійний орган ООН, котрий відповідає за підтримання міжнародного миру й безпеки і може збиратися в будь-який час у разі загрози миру. Кожен із членів Ради Безпеки повинен мати представника в Центральних установах ООН для того, щоб ініціювати зібрання.

До складу Ради входять 15 членів: 5 постійних (Китай, Російська Федерація, Велика Британія, США і Франція) та 10 членів, які обираються Генеральною Асамблеєю на дворічний термін. Більше ніж 70 держав – членів ООН ніколи не були членами Ради. Кожен член Ради має один голос. Рішення з питань процедури вважаються ухваленими, коли за них подані голоси не менше 9 з 15 членів. Для прийняття рішень з питань по суті потрібна згода дев’яти членів, включаючи обов’язковий консенсус серед п’яти постійних. Це правило «одностайності великих держав» ще називають правом вето.

Отож студенти зібралися із різних факультетів, аби вдосконалити своє ораторське мистецтво, розвивати вміння аргументувати, поглибити знання про розподіл сил на міжнародній арені, а також навчитися не тільки говорити, а й активно слухати своїх колег. До складу засідання Ради безпеки ООН входили: Генеральний секретар ООН, 5 постійних членів РБ, 10 непостійних членів, спеціальна делегація від кримсько-татарського народу, спеціальна делегація від України, експерти, журналісти.

Захід відкривали в. о. проректора з науково-педагогічної роботи, доктор політичних наук, професор Мирослава Лендьел та декан факультету міжнародних відносин, кандидат історичних наук, доцент Микола Палінчак, котрі побажали учасникам гри плідної роботи і вдалих виступів.

На засіданні обговорювали «українське» питання. Генеральним секретарем засідання РБ був Михайло Вакула (студент факультету міжнародних відносин), котрий виступив у цій ролі надзвичайно переконливо і завдяки своїй толерантності, виваженості зміг провести засідання на відповідному рівні.

Представник України виступив першим і закликав до конструктивного діалогу, застерігши від повторення помилок, які вже були в історії держави. Проте чіткої позиції, як і в реальності, Україна так і не висловила. Тут свою роль студентка факультету міжнародних відносин Діана Стеблак зіграла дуже вдало.

Представником кримсько-татарського народу був студент факультету європейського права і правознавства Іван Полюжин, котрий наголосив, що кримські татари є корінним народом Криму і не погоджуються з позицією Російської Федерації: «У Криму діяло 600 шкіл, із яких 14 є кримсько-татарськими і 7 українськими. То про який утиск російськомовних громадян може взагалі стверджувати Росія. Ми, кримські татари, майже не брали участь у референдумі: лише 0, 5 % людей голосували від нас, а населення кримських татар у Криму становить 14 %. Отож ми не визнаємо референдум і вважаємо себе громадянами України». Із такою позицією не погодився і, як зазвичай, наполягав на своєму представник РФ (Олександр Мельник, факультет міжнародних відносин).

Майже всі держави засудили дії Росії, проте кожна висловила позицію обережно й обдумано. Сполучені Штати Америки (Іван Белень, факультет міжнародних відносин), звичайно, наголосили, що сьогодні Росія зазіхає на територію України, а завтра її апетити зростуть до масштабів Європи: «Росія наражається на світову ізоляцію своїми ганебними діями. США ніколи не визнає референдум у Криму. Злодій може вкрасти, але ніколи не зможе володіти вкраденим».

Дуже емоційним і суперечливим був виступ представника Республіки Чад (Микита Найгебавер, факультет суспільних наук), котрий визнав законність референдуму 16 квітня цього року і підтримав дії Росії.

Китай, допоки ведеться дискусія між США і РФ, намагався нагадати, що він грає у геополітичній ситуації неабияку роль: «Нині ведеться змагання між США і Росією, вони рівняються авторитетами, а страждає від цих суперечок найбільше Україна, котра стала «полем бою між двома вогнями».

Аспірант Іван Майдич висловив неабияке враження від моделювання: «Я, звичайно, очікував високого рівня заходу, але побачене перевершило мої сподівання. Особисто мені, окрім виступів представників США, Росії, Чаду та кримсько-татарського народу (яким би я поставив найвищі оцінки), також сподобалися позиції Китаю, Франції, Литви та Руанди. Думаю, всі учасники цього засідання могли б гідно представити УжНУ на національному рівні, а то й вище! Вам дуже пощастило зі студентами»

Психотерапевт Наталія Братасюк прокоментувала процес гри та її динаміку: «Психодинамічний погляд на роботу великої групи може дати нам всім розуміння динаміки того процесу, який реально має місце. Найперше, звертаю увагу на те, що засідання відбулося з деяким запізненням. Так само і в Європі міжнародні інституції реагують дещо уповільнено. Щодо виступів студентів – представників країн світу, то вони добре відтворили атмосферу, яка панує у вищих політичних колах. Так-от, українська сторона разом із кримсько-татарською виглядали як упевнені у своїй слушності, але було мало енергії, боротьби за свої інтереси. Все якось трохи інфантильно. Натомість російський представник, як і американський, говорили не так аргументовано, як дуже емоційно, гучно, впевнено і дещо безапеляційно... Навіть неймовірна дурниця у такому виконанні могла прозвучати наче позиція. З чого видно, що ми, українці, бачимо реальну силу в особі США, здатну насправді протистояти агресору Росії. Інші країни є фоном для найбільшого політичного протистояння з часів Другої світової».

На студентській грі був присутній кандидат історичних наук, доцент факультету міжнародних відносин, з 2011 року – голова Закарпатського осередку Спілки дипломатів України, протягом 2006–2010 рр. консул Генерального консульства України в Ніредьгазі (Угорщина) Ален Панов. Ален Володимирович відзначив важливість таких заходів: «За сьогоднішню гру я б поставив усім 5 із плюсом. Нині ви або дуже добре вивчили питання, або насправді змогли відчути проблеми. Я б не хотів виділяти кращих чи гірших, проте сьогодні більш підготовленими були представники країн Росії, Китаю, США, Республіки Чад, Франції. А представнику Чаду Микиті Найгебаверу поставив би із п’яти балів шість. Дуже добре підготовлений юнак, уміє висловлювати свою думку і аргументувати її.

Варто пам’ятати, що у світі немає друзів і ворогів, а існують інтереси, котрі відстоює та чи та країна. Наша держава наразі є лише шаховою дошкою, на якій грають. Тому дуже добре, що ви проводите такі заходи. Декого з вас я б уже рекомендував попрактикуватися дипломатами. Хоч ви ще й молоді, але досвід приходить із віком, а роки, повірте, річ дуже швидкоплинна!».

Після завершення модельованого засідання Ради Безпеки ООН Ален Володимирович вручив учасникам сертифікати про участь у заході, побажавши й надалі розвивати свої здібності.

Одним із організаторів засідання був студент факультету міжнародних відносин Іван Белень, який сказав: «Це вже не перше моделювання РБ ООН, яке проводиться в УжНУ. Організувавши захід удруге, ми започатковуємо університетську традицію. Такі імітаційні ігри добре розвивають ораторські здібності, вміння критично мислити й неабияк сприяють розширенню кругозору студентів. Цього року було дуже приємно бачити такий склад фахівців на нашому заході.

Приємно вразила і відкритість керівництва нашого вишу. Зокрема, свідчення цього – той факт, що сертифікати учасників моделювання були підписані Володимиром Смоланкою власноруч. Велику підтримку мали від Олександра Рогача, який забезпечив усі необхідні умови для проведення цього заходу в стінах ректорату. Окрема подяка Миколу Палінчаку, директору Інституту економіки та міжнародних відносин, за створення комфортних умов для функціонування наукового товариства на нашому факультеті. І, звичайно ж, наше моделювання не відбулося б без Антоніни Стряпко, заступника декана факультету міжнародних відносин, яка взяла під особистий контроль реалізацію ідеї: десятки телефонних дзвінків та годин клопіткої організаторської роботи для того, аби зібрати докупи таку чудову команду доповідачів.

Для нас було великою честю мати серед членів журі справжнього дипломата Алена Панова, який допоміг наприкінці гри рекомендаціями щодо поліпшення та вироблення необхідних навичок, для успіху у дипломатичній кар’єрі.

Ми намагалися передати дух роботи організації, що повинна забезпечувати мир і стабільність на нашій планеті. За оцінками членів журі, до певної міри нам це вдалося. Більшість із нас могли переконатися, що міжнародна арена – це місце, де кожна країна відстоює свої інтереси, а тому дуже важко досягнути порозуміння і прийняти конструктивне рішення, особливо, коли ці інтереси відстоюють могутні держави. Загалом ми дістали масу позитивних емоцій та інформацію для покращення особистого рівня розвитку».

Хоч гра завершилася, проте враження від неї ще надовго залишаться у пам’яті як учасників, так і присутніх на грі, оскільки студентам надзвичайно добре вдалося передати моделювання міжнародної дійсності. Цей захід ще раз засвідчив дружбу між різними факультетами нашого вишу і довів їх готовність співпрацювати задля підвищення авторитету рідного вишу.

Галина Риган

для Медіацентру УжНУ

Фото та додаткову інформацію надала Антоніна Стряпко