7–8 серпня в стінах УжНУ відбувається Міжнародний семінар проекту «Сapinfood» в Україні. Цим заходом завершується цей європейський проект, для ефективного впровадження основних ідей якого організовували діалог між представниками політикуму, бізнесу й науки.

Проект CAPINFOOD, що має сприяти інноваціям та підприємництву в харчовому секторі Південної та Східної Європи, реалізують в Україні з участю й при безпосередній координації науковців УжНУ. Партнерство проекту поширюється майже на всі країни Південно-Східної Європи.

Нинішній семінар об’єднав понад 60 учасників: це науковці майже з усіх куточків України, зі Словаччини та Угорщини, а також представники малого й середнього агробізнесу Закарпаття.

Зустріч має переважно методичне спрямування. Адже часто трапляється так, що вчені працюють над новими розробками, але не можуть їх упровадити в життя без бізнесу. А бізнес, своєю чергою, краще б розвивався завдяки використанню інноваційних технологій, але цікавиться ними мало, та й ризикувати не хоче. Тому семінар має на меті переконати його учасників в потребі встановлення контактів та навчити, як вести діалог між різними сторонами.

За словами Богдана Шпільмана, одного з координаторів проекту, підприємства мають наштовхувати дослідників на необхідну тематику наукових робіт, а вчені повинні б обирати взаємовигідні теми досліджень і розробок. Бо чиста наука не завжди ефективна, – стверджує пан Богдан.

Для ефективніших результатів роботи в рамках проекту «Capinfood» видана книга методичних рекомендацій «Посібник із налагодження діалогу з політиками», яку отримали всі учасники зустрічі.

Надія Бойко, керівник проекту, доктор біологічних наук, професор, переконана, що найважливіше – розпочати діалог з наближення науки до сфери виробництва. «Вважаємо, наша заслуга в тому, що ми перейшли від методології до практики. Ми запросили бізнес, запросили науковців і запросили наші підприємства середнього й малого бізнесу. Приватні підприємці досить скептично ставляться до інновацій, бо звикли розраховувати лише на власні сили. Але під час семінару почали змінювати власну думку, що вважаю одним із найважливіших результатів роботи.

2006 року була створена Українська технологічна платформа «Їжа для життя», яка об’єднала науковців, підприємців та політиків. Нині ми розробляємо Програму стратегічного розвитку агропромисловому комплексу та здорової їжі. Маємо намір допомогти в реформуванні країни, долучившись до Національної ради реформ в Україні, створеної Президентом», – розповідає Надія Бойко.

До речі, ініціаторами створення платформи виступили і вчені УжНУ. Пані Надія Бойко переконана, що для ефективнішого й швидшого впровадження інновацій в сільськогосподарській та харчовій промисловості треба працювати саме з малим та середнім бізнесом. Перші результати роботи вже є, стверджує пані Надія.

Гості зі Словаччини – Алоїз Бомба і Норберт Бомба – ділилися досвідом діяльності відповідної платформи у своїй країні.

Мирослава Лендьел, в.о. проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків, вважає, що майбутнє УжНУ залежить від сфери інновацій: «Ми прагнемо створити у виші достатньо умов для мобільності студентів. Будемо використовувати все, що сприятиме науці. Всіх учених УжНУ заохочуємо оприлюднювати власне бачення інноваційного розвитку науки».

Об’єднувати освітній процес із науковим обов’язково потрібно, переконана Марина Гороховатська, працівник Академії наук України. Україна перебуває на шляху розвитку інноваційних технологій і дуже залежна від правового поля, а в сучасному законодавстві, на жаль, навіть поняття «технологічна платформа» бракує.

У контексті Закарпаття проект CAPINFOOD має всі шанси для розвитку, оскільки місцева економіка складається тільки з малих і середніх підприємств, а їх набагато легше навчити інновацій, ніж промислових гігантів. До того ж область має змогу комунікувати із закордонними партнерами. Сьогодні в краї створено науковий центр, що сприяє у впровадженні проекту, отже, з’явилася база для навчання і практики.

Для впровадження здорової їжі в південно-східній Європі хотіли об’єднати не тільки тих, хто розробляє інновації, але й тих, кому доведеться їх упроваджувати, тобто представників малого і середнього бізнесу – виробників продукції, пояснив Богдан Шпільман.

Науковці УжНУ у своєму активі мають ще одне вкрай важливе напрацювання. Йдеться про створення електронного ресурсу – композиційної бази даних харчових продуктів України. Споживач має право знати, чим харчується, а саме в цій базі буде зібрана вся необхідна інформація.

Проект є відкритим діалогом. Не менш важливо сьогодні змінити ставлення українських науковців до інновацій, адже заляканих і несміливих все ще багато. Однак наука й підприємства потребують рішучих кроків, а також сприяння у законодавчій сфері.

Наталія Каралкіна, Іванка Когутич