Питання інтернаціоналізації освіти та наукових досліджень в УжНУ було одним із основних під час Вченої ради 16 червня. Проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел поінформувала про міжнародну діяльність у виші, стан справ із підготовкою іноземних студентів тощо. Також Вчена рада затвердила ряд документів, які унормовують навчання іноземців у вищому навчальному закладі.

За словами доповідача, цьогоріч Ужгородський університет унормував міжнародну діяльність у сфері академічної мобільності студентів та викладачів. Упродовж року було підписано десятки угод із вишами за кордоном, студенти вже мали можливість семестрового навчання у Польщі, Пряшеві тощо.

«Університет став повноправним членом п’яти міжнародних організацій – Європейської асоціації університетів, Конференції ректорів Дунайського регіону, Східноєвропейської міжнародної мережі університетів, The Times Higher Education BRICS & Emerging Economies Rankings 2015, Academic ranking ARES-2016», – відзначила пані проректор.

Наразі в університеті діють п’ять проектів із т. зв. норвезьких ґрантів, які фінансуються Норвезьким фінансовим механізмом, – «Міжнародне молодіжне спортивне партнерство», «Через спілкування до процвітання словацько-українського прикордонного регіону», «Обмін ноу-хау для кращого управління шенгенським кордоном між Словаччиною та Україною, Норвегією та Росією», «Інноваційні освітні методи для підтримки партнерства INOV EDUC», «Культурні пам’ятки та пам’ятники ХХ століття (Історична пам’ять та етнічна карта прикордонних районів Словаччини та  України)».

Проректор закликала науковців УжНУ брати участь у розробці ґрантових проектів і запевнила, що відділ міжнародного освітнього та наукового співробітництва вишу допоможе з їх розробкою – для цього навіть створений ґрантовий комітет. Цьогоріч активними в цьому напрямку стали географічний, медичний факультети, факультет суспільних наук, відділ міжнародного співробітництва тощо.

 «У Європі така практика: 10% іноземних студентів у виші, який має визнання. У нашому університеті ці показники також зростають: якщо 2013 року таких студентів було лише 22, то в 2015–2016-му – 462. Це студенти переважно медичного факультету, а також стоматологічного, міжнародних відносин, факультету суспільних наук, інженерно-технічного», – зауважила доповідачка. За словами Мирослави Лендьел, наразі кількісно домінують студенти з Індії, а також з Бангладешу, Нігерії, Зімбабве тощо, уже розіслані запрошення на навчання в країни Африки, Азії та Європи.

Пані проректор подякувала факультету іноземної філології за підготовку колег для викладання англійською. Щоб розвіяти сумніви щодо якості занять іноземною мовою, пані проректор навела приклад результату незалежного іспиту для медиків «Крок», який цьогоріч не склали лише 2 іноземні студенти з 33.

«Випускники успішно працевлаштувалися у своїх країнах, пишуть нам листи, дякують за фахову підготовку. Плануємо відкрити нові англомовні програми, залучати студентів до навчання на україномовних програмах, адже в нас діє підготовче відділення, плануємо розширити навчання студентів та стажування викладачів за програмою Еразмус+, готові писати нові проекти», – запевнила проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Мирослава Лендьел.     

До слова, Вчена рада 16 червня схвалила Положення про навчання іноземних громадян у ДВНЗ «УжНУ», затвердила Порядок визнання здобутих у навчальних та наукових установах іноземних держав документів про освіту, наукові ступені та вчені звання.

Відтепер, за словами проректора Мирослави Лендьел, спеціальна комісія вишу має право визнавати такий документ дійсним для УжНУ – якщо ж студент чи викладач прагне, щоб його іноземний документ про освіту був дійсний на території України, треба звертатися до комісії при Міністерстві освіти і науки.

Іванка Когутич