Угоду про асоціацію з ЄС було ратифіковано парламентом ще понад тиждень тому. Проте самих лише прагнень стати європейцями недостатньо, переконаний доктор юридичних наук Михайло Савчин, – потрібні реформи.

Саме про це йшлося під час публічної лекції на тему «Конституційні трансформації в Україні та зміна світового правопорядку» у вівторок, 23 вересня.

Насамперед Михайло Савчин розповів присутнім про специфіку структури Конституції, наводячи приклади нинішніх невтішних подій на Сході України: «Коли захоплювали Крим, не спрацювала ієрархія конституційної системи, тобто вертикальний її ефект: нікому було нейтралізувати бойовиків. Те саме відбулося й на Донбасі. Натомість подіяв горизонтальний ефект: народ почав організовуватися у добровольчі батальйони, збирати гроші на потреби військових у зоні АТО тощо».

Лектор наголосив на останніх тенденціях формування влади на засадах багаторівневого конституціоналізму: місцеве самоврядування – держава – наднаціональні інституції. Юридична основа була закладена у справах Суду ЄС ЕНЕЛ (1960), Франковіч (1990). Звернув увагу й на конституційні інструменти транскордонного співробітництва, яких, на думку промовця, у нашої держави недостатньо. «Неможливість делегування окремих повноважень інститутам транскордонного співробітництва та концентрації ресурсів на цьому рівні, слабка децентралізація в Україні та потреба вирівнювання розвитку регіонів утруднюють цей процес», – каже пан Савчин.

Йшлося на лекції і про закони, ухвалені 16 вересня, зокрема, той, що стосується особливого режиму на тимчасово окупованій території Донбасу: «Конституція не знає «особливого порядку місцевого самоврядування», окрім міст Києва і Севастополя, чи в умовах воєнного і надзвичайного стану, – наголошував лектор. – Тож як можна ухвалювати такий закон, якщо він суперечить головному документові країни?».

Науковець також звернув увагу слухачів на можливості призначення місцевими органами суддів і прокурорів всупереч унітарному устрою України, «презумпцію» щодо «добросовісної омани» стосовно державної зради/мародерства/порушення звичаїв війни тощо.

Наприкінці Михайло Савчин запропонував своє бачення того, у якому руслі слід працювати. Лектор виділив такі напрями конституційної трансформації та глобалізації права:

– реформування судової системи як необхідна умова захисту прав людини та органів національної безпеки;
– забезпечення становлення реально дієвого місцевого самоврядування та децентралізація влади;
– розробка системи вирівнювання розвитку регіонів та узгодження регіональних політик;
– визначення механізму делегування частини суверенних повноважень держави наднаціональним інститутам (на рівні транскордонного співробітництва).

P.S. Ми висвітлили лише найбільш ключові, на нашу думку, моменти лекції – повну версію у форматі відео незабаром можна буде переглянути на офіційному сайті вишу.

А ще краще – відвідуйте публічні лекції наших промовців, адже ліпше раз побачити, ніж сто разів почути.

P.P.S. Пропонуємо до вашої уваги також презентацію лекції, надану автором.

Ірина Левіна