Кафедра психології, соціології та соціальної роботи разом із медико-соціальним реабілітаційним центром «Дорога життя» в холі головного корпусу нашого вишу закликали звернути увагу на хворих дітей із синдромом Дауна.

Побутує легенда, що в давнину жили мудреці, серця яких огорнула пиха та гордість. Бог вирішив їх покарати, тож у наступному житті вони народжуються в тілах хворих діток. Давно відомо, що у серцях «дітей сонця» є справжня любов. І саме її мудреці мають навчитися.

«Ця хвороба дотепер не має жодного наукового пояснення. Лікарі не розуміють, чому в цілком здорових батьків народжуються хворі дітки. Але ці маленькі сонця неймовірні. Помилково вважати, що їх важко чогось навчити, що вони сильно обмежені. Якщо наше ставлення до них буде таким самим, як і до здорових дітей, і відмінністю буде тільки сам підхід, то ці діти зможуть повноцінно жити в суспільстві», – коментує представник Ужгородського міського товариства захисту дітей з особливими потребами «Надія» Світлана Русич.

Діти з такою хворобою працюють на роботі, створюють сім’ї, займаються творчістю. Але часто саме суспільство накладає на них обмеження. Такі зустрічі, як нинішня, й створені для того, аби показати: діти із синдромом Дауна не агресивні – вони чекають від нас прийняття.

Вихованці реабілітаційного центру «Дорога життя» виступили перед студентами з музичним та хореографічним номерами. Присутні могли купити вироби hande-made, подивитися короткий документальний ролик про особливості діток з цією хворобою, переглянути фотовиставку.

Як нагороду за виступ діти із «Дороги життя» отримали в подарунок великий торт. Останні слова до студентів звучали так: «Ці сонця не знають, що таке любити за винагороду, через страх, через вигоду. Вони люблять, бо люблять!».

Світлана Лапига

Фото і відео Роберта Паппа