Головна » Усі публікації » Актуально |
Революції починають ідеалісти,
роблять романтики, а використовують негідники... Рік минув від того часу, як студенти, а згодом і весь український народ почали боротися за свою державу, за своє майбутнє, за майбутнє своїх дітей. Рік пройшов, а люди все частіше розмірковують про себе і вголос: це річниця чи роковини? За короткий для історії проміжок ми, українці, маємо незаперечні здобутки: скинули диктатора, змінили режим, почали ламати систему. Як наслідок – отримали нового Президента, новий парламент, підписали угоду про асоціацію з ЄС, прийняли закон «Про люстрацію». Проте революція має й інший бік медалі. Україна втратила найкращий синів і дочок на Майдані, згодом – на війні. Правду кажуть, що смерть однієї людини – трагедія, а вже двох – статистика. Ми все рідше ахаємо від здивування чи смутку, коли чуємо про двох-трьох загиблих солдатів на Донбасі. Зараз «вантажів 200» вже тисячі по всій країні. Напевно, такою ціною здобувається незалежність, відстоюється своя державність. Ми втратили Крим, від нас хочуть відхапнути ще й Донбас. Економіка у стані стагнації: долар по 16 гривень, виробництво падає, бюджет не наповнюється, а у владних кабінетах, як на самому ОЛІМПІ – в Києві, так і тут, на Закарпатті, змінилися обличчя, проте ще добре працює стара система. Це лише окремі факти, подані суб’єктивно. Ми вирішили спитати, як оцінюють цей рік люди – активісти ужгородського Майдану. Юлія ДУБ, громадська активістка, представник руху «Чесно» та ГО «Опора» на Закарпатті, журналіст телеканалу «Перший Кабельний»: «Відчуття насправді дуже різні. Я не прихильник думки, що нічого не змінилося й все у нас погано. Вважаю, що змінилося дуже багато. Революція, принаймні у культурному плані, змінила все. Одяг, аксесуари з українською символікою. Люди пишаються тим, що вони українці. Говорять про це відкрито, з гордістю. У політичному плані теж багато змінилося. Багато нових облич – не всі, звичайно, ми хотіли б там бачити. Звісно, хочеться, аби зміни відбувалися активніше. Проте і цих не було б, якби не революція». Василь МАНЯК, громадський активіст, приватний підприємець: «Те, що Майдан відбувся, уже дуже добре. Це дало поштовх до створення громадянського суспільства. Народ повстав для боротьби з тотальною корумпованою системою, яка панувала і, на жаль, далі панує в Україні. Якщо аналізувати цей рік, то з досягнень маємо підвищення активності населення. Системних змін наразі не бачу. На жаль, та влада, яку зараз маємо, відверто демонструє небажання взагалі щось змінювати. Все, що відбувається, у тому числі й прийняття закону «Про люстрацію», робиться під тиском. Люстрація – це, по суті, наслідок процесів із смітниками. Закон, якщо відверто, недолугий, дає можливість для маневру тим, хто ніякого права не має перебувати у владі. Система не змінилася, тому Майдан триватиме. Не хотілося б, щоб він знову набув форми вуличних протестів. Передусім тому, що цим може скористатися ворог». Ярослав ШАФАРЬ, депутат Ужгородської міської ради, один зі спонсорів ужгородського Євромайдану: «Моя мрія здійснилася. Януковича вдалося прибрати. Україна таки здобула шанс піти демократичним шляхом, показуючи, що вектор розвитку у нас все- таки на Європу – не на Азію. Це була моя головна мрія. Щодо місцевих ініціатив і перетворень, то особливого оптимізму нема. Мало що змінилося. Треба змінювати систему, передусім виборчу, треба змінювати закони. Треба і кількісний, і якісний склад депутатів міняти. Маю надію, що за наступні півроку прийдуть нові сили, нові партії, які приведуть нових людей. Головне – не робити зараз кроків назад, тоді Україна вирветься з цієї ями». Юрій СВІТЛИК, громадський активіст, один з організаторів ужгородського Євромайдану: «Основне враження, що революція в Україні не завершилась. Вона триває. Революція – це докорінна зміна системи влади. На сьогодні докорінної зміни немає. Ми зобов’язані завершити розпочату справу. Переміни залежать від кожного з нас. Ми можемо піти двома шляхами: або за аналогією до 2005 року, коли люди заспокоїлися й почали чекати манни небесної від влади, або ж змусити нову владу працювати для України. А це можливо зробити лише шляхом докорінного реформування». Виходить, революція триває. Від кожного українця залежить, чи не будуть наші жертви марними, чи дозволимо негідникам скористатися ослабленістю й подекуди байдужістю українців, чи все-таки доведемо – влада належить народові, влада належить кожному з нас. Роман Сов’як |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики