22 березня у конференц-залі ректорату за участі студентів різних факультетів УжНУ пройшов антикорупційний семінар.

Координував роботу семінару студент юридичного факультету Олександр Лошак, який розповів, що участь у заході передбачала попередню реєстрацію. Таке бажання виявили 33 студенти, серед яких є навіть іноземці та студент, що навчається за кордоном. Микола Петраш навчається у Чехії, каже, що там корупції у ВНЗ узагалі немає. Сподівається, що до цього прийде й Україна.

Семінар відбувся з ініціативи українських студентів, яким не байдуже майбутнє нашої держави. Усе почалося у Кіровограді: там провели Студентський антикорупційний форум, на якому зібралися представники з кожної області. Тоді ж було вирішено створити Студентське антикорупційне бюро.

До Ужгорода приїхали студентка з Сум Таміла Кошман та киянин Микита Андреєв. На питання, чи не страшно було йти проти керівництва своїх та інших ВНЗ, Микита відповідає просто: «Чи ми можемо боятися йти проти корупціонерів, які крадуть наші кошти, коли наші друзі-побратими на Сході воюють і не бояться куль?». Таміла додає: «Якщо не ми, то хто? Якщо ми не покажемо, що можна змінювати цю систему, то нічого не зміниться».

Таку ініціативу підтримали американські фонди American councils, USAID та USETI Alliance, які, власне, й сприяють студентам у проведенні просвітницької роботи.

Зі вступним словом до учасників семінару звернувся проректор з науково-педагогічної роботи Ігор Король, який підкреслив, що керівництво вишу вітає такі ініціативи, радіє з того, що студенти хочуть допомогти у вирішенні проблем університету.

Проректор зазначив, що не тільки викладач має оцінювати студента, але й студент викладача: «Проблема корупції порушується не вперше, раніше навіть називалися конкретні прізвища, але далі ця справа не пішла. Зі свого боку університет намагається бути максимально відкритим. До прикладу, користується системою державних закупівель Prozorro».

Експерти представили інформацію щодо протидії корупції у ВНЗ у 5-ти інформаційних блоках: законодавчі засади та інструменти боротьби з корупцією, корупція при вступі, корупція у студентських гуртожитках, корупція при тендерних закупівлях, боротьба з корупцією у навчальному процесі, боротьба з плагіатом.

Микита Андреєв підкреслив, що «боротьба з корупцією в Україні проходить погано, але ми маємо багато можливостей на законодавчому рівні, які просто не використовуємо». Хлопець зізнався, що не всі навчальні заклади радіють їхньому приїзду — у деяких навіть делегують провокаторів, які ставлять лекторам незручні питання з надією підловити їх у некомпетентності.

Щоб визначити, чи певна дія є корупційною, треба відповісти на два запитання: Чи це порушує закон? Чи хтось має з цього вигоду? Якщо відповіді ствердні — це ознаки корупції. Повідомлення про факти корупції приймають усі правоохоронні органи.

Кожен має право на доступ до публічної інформації: студенти можуть писати запит на публічну інформацію та дізнаватися те, що їх цікавить (навіть про заробітну плату ректора). Ця інформація не є конфіденційною. Відповідь мають надати протягом 5 днів. Наприклад, з Додатку до плану закупівель можна дізнатись про все, що купує університет на суму менше як 200 тисяч гривень. У деяких ВНЗ часом спливають цікаві факти: креветки чи кава на суму 10 тисяч або туалетний папір та мило, яких студенти не бачать, на 132 тисячі. Простежити ці закупівлі можна на офіційному сайті.

Усі приватні підприємці, які орендують певну площу університету (навіть кавовий апарат площею 1х1 метр), мають сплачувати за оренду в бюджет університету. Інформацію про це можна запросити у Фонду держмайна й дізнатися, чи немає на цьому рівні корупційних схем.

Про корупцію в гуртожитках нашим студентам варто знати таке: доступ до гуртожитків для студентів, що там проживають, є цілодобовим: ніхто не має права вас не пускати у власне помешкання. Якщо ваші права порушують —  можете викликати поліцію. Вдиратися до кімнат без дозволу студента ніхто також не має права. Плата за гуртожиток не може перевищувати 40 % від стипендії.

Ті, кому цікаво, як розподіляються гроші, які вони сплачують за гуртожиток, можуть запросити калькуляцію проживання у гуртожитку. З цього документа можна дізнатись, куди витрачається кожна копійка з тих грошей. Мало кому відомо, що заробітну плату працівникам гуртожитку (зокрема й коменданту) сплачують самі студенти.

Учасники семінару дізналися й про тендерні закупівлі, які проводяться на суму від 200 тисяч гривень, а на ремонтні роботи — від 1.5 мільйона. Перевірити тендерні закупівлі також можна за допомогою простих маніпуляцій на інтернет-порталі. Координатори розповіли й про корупційні схеми у сфері тендерних закупівель.

Наприкінці  семінару його учасники координатором наступних зустрічей в УжНУ одноголосно обрали Олександра Лошака.

Ксенія Шокіна

Фото Степана Моля