5 березня небайдужі студенти Ужгородського університету провели акцію «Зліпимо вареники в зону АТО». Уже наступного дня два реанімобілі для 93-ї бригади штурмової роти «Карпатська Січ» (Піски) та одна відремонтована швидка для медичної роти 128-ї ОГПБР повезли наліплені вареники на Схід.

Ідея проведення акції та її реалізація належить студентові 3-го курсу географічного факультету Василю Гвоздаку та священику Мукачівської греко-католицької єпархії о. Івану Шемету.

«Вирішили приготувати вареники для воїнів АТО, аби ті мали змогу відчути домашнє тепло та згадували про дім, де їх терпляче чекають. Таким чином теж хочемо висловити безмежну вдячність нашим відчайдушним захисникам», – наголосив один із координаторів події Василь Гвоздак.

Вареники ліпили в будинку священиків у селі Дравці в передмісті Ужгорода. Долучилися до заходу студенти чотирьох факультетів УжНУ – медичного, юридичного, географічного та суспільних наук. Не покладаючи рук ліпили вареники й семінаристи Богословської академії імені блаженного Теодора Ромжі – уже не раз долучалися до таких заходів.

«Процес приготування вареників тривав досить довго: до роботи приступили о 9:00 ранку – останній вареник зварили о 1:00 ночі наступного дня. Проте у затишній та дружній атмосфері робота йшла добре», – зауважив  Василь Гвоздак.

Активісти зізнаються, що виникало  чимало труднощів із організацією акції, але завдяки підтримці священиків та з допомогою громадської діячки Власти Негрі вдалося подолати усі перешкоди та наліпити більше як дві тисячі вареників.

Софія Євдокимова, студентка 1-го курсу напрямку «філософія» ФСН, розповіла, що це вже не перша акція, яку Василь організував, а вона підтримала.  «У грудні минулого року ми збирали кошти на медикаменти та продукти для бійців 128-ї ОГПБР. Досвід показав, що зробити щось своїми руками є більш реальним і приємним. Тому коли Василь запропонував долучитися до доброї справи, я з радістю погодилася. 

Відразу ж почали активно діяти: спершу шукали людей, які би погодилися готувати таку страву, тоді продукти для неї. Найважче було, коли в останній момент багато людей відмовилося з незрозумілих причин. Проте невеликою купкою ми все ж оптимістично вдягнули фартухи. Було весело та цікаво, звучало багато жартів та гумору. Найважливіше, що ми власноруч зліпили вареники з повагою і шаною до людей, які захищають нас щохвилини», – поділилася дівчина.

Організатори, звертаючись передусім до молоді, просять активно долучатися до таких заходів, адже це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто оберігає наш спокій.

Віра Лабич

для Медіацентру УжНУ