Головна » Усі публікації » Студгромада |
Сучасні події в Україні варто розглядати в багатьох аспектах, один з яких – правовий. Винні мають бути покарані, бо країна існуватиме лише тоді, коли в ній запанують закони демократії, а не диктатури. Чималий внесок у ці процеси мають зробити юристи, особливо ті, хто здобуває цей фах і сьогодні має шанс творити інше майбутнє, без корумпованої правоохоронної системи. Серед юристів УжНУ також чимало тих, хто прагне змін і готовий до них. Тож у контексті сучасних подій, а також про здобуття освіти на юрфаку й важливі життєві цінності розмовляємо з Віталієм Дацюком – магістром права, аспірантом ІІІ року навчання кафедри кримінально-правових дисциплін та міжнародного кримінального права факультету європейського права та правознавства УжНУ.Нещодавно хлопець повернувся з Таллінна, де брав участь у тренінговому проекті програми Європейського Союзу «Молодь у дії». Також Віталій є стипендіатом Президента України в 2013–2014-му роках.
З кожним роком мій інтерес до науки тільки зростав. На момент закінчення університету в моєму портфоліо вже було понад 20 опублікованих тез наукових доповідей на всеукраїнських та міжнародних конференціях, а також дві статті у фахових наукових виданнях. Тому мій вибір був свідомий та виважений. Узагалі, я не звик робити важливі кроки в житті спонтанно та необдумано. До слова, після урочистого вручення дипломів з відзнакою, де мені дали слово від імені випускників, я несподівано дістав пропозицію від губернатора, який теж був присутній на урочистостях, працювати в апараті ОДА. Однак, зваживши свої потенційні можливості на цьому етапі, я зробив вибір на користь аспірантури й наукової діяльності. Хоча не виключаю, що з часом поєднаю науку з практикою. Але на все свій час. Не можна отримати все й одразу. А щодо складності наукової роботи, то не лише вона – будь-яка робота потребує відповідних зусиль. Головне – щоб обрана професія була до душі.
Під науковим керівництвом доцента О.М. Ващук досліджував проблеми та особливості інформатизації юридичної освіти. Згодом, уже на старших курсах, обрав більш вузьку спеціалізацію, яка й стала для мене основною – кримінологія та кримінальне право (наукові керівники – професори А. М. Ухаль та В. М. Попович). До слова, керівництво університету та факультету завжди надавало організаційну та фінансову підтримку студентам, що займаються наукою. Завдяки цьому я мав можливість брати участь у багатьох наукових форумах у різних куточках України та за кордоном (у Словаччині та Угорщині). Беручи активну участь у громадському житті, я розкрив у собі організаторські здібності: крім наукового товариства студентів та аспірантів факультету, очолював обласний осередок Ліги студентів Асоціації правників України, був заступником голови Координаційної ради молодих юристів при Головному управлінні юстиції у Закарпатській області. Доводилося займатися організацією круглих столів, семінарів, конкурсів, всеукраїнських та міжнародних конференцій. Досвід роботи у колективі став для мене безцінним. ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ: ЧИ СТАНЕ УКРАЇНА САМОДОСТАТНЬОЮ НЕЗАЛЕЖНОЮ ТА ВІЛЬНОЮ ДЕРЖАВОЮ В ЦЕНТРІ ЄВРОПИ, ЧИ ЗНОВУ ПЕРЕТВОРИТЬСЯ НА ЧИЮСЬ КОЛОНІЮ
Водночас ніколи не забуду риторичного запитання випадкової попутниці в міському транспорті Таллінна: «Чому найбільша держава в центрі Європи, маючи значний ресурсний потенціал та працьовитий народ, повинна сьогодні обирати між Сходом і Заходом?». Тому, на маю думку, нині питання не стільки у євроінтеграції, скільки в тому, чи стане Україна самодостатньою незалежною та вільною державою в центрі Європи, чи знову перетвориться на чиюсь колонію. Виходячи з цього, в теперішній ситуації девізом нашого народу повинні стати рядки з вірша Василя Симоненка: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні й приблуди, І орди завойовників-заброд!» Всі європейці, з якими я спілкувався, висловлювали свою підтримку й хвилювання за долю України. Естонці взагалі ставляться до українців з особливою доброзичливістю, адже в наших народів дуже схожа історія. Було приємно, коли під час офіційної зустрічі в парламенті Естонії віце-спікер Лайне Ранд’ярв виділила на українську делегацію набагато більше часу, ніж було заплановано протокольною службою, а також підкреслила, що Естонія співпереживає за майбутнє України. Пізніше віце-спікер навіть опублікувала відповідний пост на своїй сторінці у Facebook.
ЯКЩО В СУПЕРЕЧЦІ НЕМАЄ КОНСЕНСУСУ, НАСЛІДКИ МОЖУТЬ БУТИ НЕЗВОРОТНИМИ
У той же час у демократичній правовій державі критерієм співвідношення норм права з іншими соціальними нормами є поняття свободи людської діяльності. Як сказав Віктор Гюго, свобода одної людини закінчується там, де починається свобода іншої. А отже, будь-яка неправова діяльність, яка зазіхає на чиюсь свободу чи суперечить інтересам інших людей, підпадає під відповідні правові обмеження, спрямовані на захист особи, суспільства й держави від неправомірних зазіхань.
Від рішень та дій представників юридичної професії залежать долі людей. Тому темперамент для юриста має неабияке значення. Один раз погарячкуєш – і зламаєш чиєсь життя… Наталія Каралкіна |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Інші матеріали рубрики