28-29 січня до Ужгорода навідався гурт інтелектуалів з цілої України. Письменники, видавці, барди, журналісти із Львова, Миколаєва, Стрия, Рівного, Сум, Івано-Франківська, Харкова, Сіверодонецька, що об’єдналися довкола «Книжкової толоки» та книгарні «Книжковий дворик» у Львові. Вони приїхали, аби краще ознайомитися із літературним життям на Закарпатті.

Закарпатським письменникам було цікаво поспілкуватися із головою Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Львівщини Михайлом Ватуляком, власницею мережі книгарень Любов’ю Хомчак, літературознавцем Надією Мориквас, директором Львівської обласної бібліотеки для юнацтва  Тетяною Пилипець, поетами Іваном Гентошом, Володимиром Пішко, бардами Олександром Святогоровим, Зеником з Майдану та іншими творчими людьми з-поміж сорока гостей, чимало з яких вперше для себе відкрило наш самобутній край.

За словами організаторки поїздки Любові Хомчак, «Книжкова толока» у 2016 році відвідали таким десантом Запоріжжя, Херсон, Донеччину, Полтавщину. «Все почалося із запрошення читача «Книжкового дворика» зі Сходу, який був переконаний, що там треба змінювати голови, ділитися емоціями. Так, ми побували тричі в Краматорську, на літературному конкурсі «Кальміюс», а потім почали запрошувати в інші міста. Я цілком не оратор, але коли говориш щиро до людей, до дітей в школах, то відбувається обмін енергіями. Ми самодостатні, можемо взаємодіяти по горизонталі, нам не треба департаменти культури і протокольні зустрічі», –  коментує пані Люба. Цей рік вирішили розпочати із туристично-пізнавальної поїздки на Закарпаття й присвятили пам’яті видатного закарпатського поета Петра Скунця, якому цьогоріч виповнилося б 75 років. Пані Люба Хомчак каже, що об’єднувати довкола літературних людей їй вдається з любов’ю.

Закарпаття представляли письменники Павло Чучка, Василь Кузан, Олександр Гаврош, професор Сергій Федака, декан факультету іноземної філології Михайло Рошко, а в Мукачеві гості поспілкувалися ще й з Мирославом Дочинцем.

Розмова точилася довкола галицької та закарпатської ідентичностей, про спільне та відмінне між регіонами, особливості літературного процесу та головні здобутки. Під час інтелектуальної дискусії в корчмі-музеї «Деца у нотаря» читали вірші та пародії, звучали бардівські пісні, присутні ділилися власними думками та спостереженнями.

На думку закарпатського публіциста і письменника Олександра Гавроша, який п’ять років вчився у Львові, галичанам властива більша пасіонарність, ніж закарпатцям, вони більш ідейні, швидко гуртуються, натомість закарпатці більші індивідуалісти, зосереджені на матеріальному, а не духовному. Тому мають кращі будинки, але поступаються галичанам у культурних здобутках.

Декан факультету іноземної філології Михайло Рошко відзначив, що в УжНУ відбувається інтеграція галичан і закарпатців, бо серед студентів іноземної філології чимало зі Стрийшини та прилеглих районів до Закарпаття. Також він закликав вступати до Ужгородського університету. Михайло Рошко відзначив, що такі зустрічі вкрай необхідні, бо руйнують стереотипи і дають змогу краще пізнати один одного.

На згадку про перебування на Закарпатті Павло Чучка подарував кожному гостеві підбірку книг, зокрема й раритетні словники батька – «Слов’янські особові імена українців», «Прізвища закарпатських українців».

Професор Сергій Федака у неділю провів гостям екскурсію Ужгородом та розповів його історію. Відтак гості побували в крайовій організації Спілки письменників, де поспілкувались із Василем Густі.

Іванка Когутич,

фото Людмили Пуляєвої