8 грудня на базі Ужгородського національного університету провели круглий стіл експертів на тему «Актуальні аспекти формування концепції інноваційного розвитку університету» у рамках реалізації проекту «Інноваційний університет — інструмент інтеграції в європейський освітній і науковий простір», що фінансується Міжнародним Вишеградським фондом.

Організатором заходу, що мав на меті обговорення актуальних аспектів формування концепції інноваційного розвитку університетів, розроблення механізмів трансформації УжНУ у виш інноваційного типу, став Навчально-науковий інститут євроінтеграційних досліджень Ужгородського національного університету (директор – професор І.В. Артьомов).

Зі вступним словом під час засідання виступив проректор УжНУ з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Студеняк: «Усі добре розуміємо, що без інноваційної складової ми не в змозі розвиватися належним чином. Нинішній захід є завершальним етапом з виконання завдань цілого проекту. Ми зареєстрували науковий парк, що виступає як упроваджувальна складова до інноваційного вишу. Наш університет має великий інтелектуальний потенціал – його потрібно тільки розвивати».

Також Ігор Петрович розповів про інноваційні напрями наукової діяльності УжНУ:

• Фундаментальні проблеми сучасного матеріалознавства (виконано чимало наукових проектів, за якими отримано значні результати, зокрема наукові досягнення світового рівня, до прикладу, дослідження «Нелінійно-оптична абсорбція світла та енергетична структура фотонних стекол при зміні локального оточення атомів», науковим керівником якого є професор О. В. Міца);
• Фундаментальні проблеми наук та про життя та розвиток біотехнологій («Розробка нових підходів созологічної оптимізації природних комплексів Карпатського регіону як основа їх екологічного менеджменту», науковий керівник — доцент А. В. Мигаль);
• Фундаментальні дослідження з актуальних проблем суспільних та гуманітарних наук («Політична еліта прикордонних регіонів країн Східної і Центральної Європи у період системних трансформацій», науковий керівник — професор М. О. Лендьел);
• Технології моделювання та прогнозування стану навколишнього середовища («Покращення властивостей методик аналізу екотоксикантів за допомогою технологій «зеленої» хімії» (науковий керівник — професор Я. Р. Базель);
• Цільові дослідження з питань гармонізації системи «людина-світ» та створення новітніх технологій покращення якості життя («Русинська мова як соціолінгвістична технологія дезінтеграції україномовного характеру», науковий керівник — професор Л. О. Белей);

«До цього списку входять ще багато гідних, навіть знакових робіт, проте до переліку ввійшли тільки ті, що дістали державне фінансування. Наразі є 27 проектів, що одержали матеріальну допомогу від держави – раніше було 54, потім різко скоротилося фінансування. Наші здобутки високо оцінені міністерством, а дослідження, наприклад, медичного спрямування, завершуються тим, що нові методи лікування, які розробили, впроваджуються відразу в лікарні», — зауважив Ігор Студеняк.

Експерт проекту «Інноваційний університет — інструмент інтеграції в європейський освітній та науковий простір» Дмитро Мірошников зосередив увагу на визначальних характеристиках інноваційного вишу: «Інноваційний університет повинен самостійно заробляти шляхом упровадження своїх досліджень. А на базі вишу мають працювати структури, що вміють лобіювати інтереси закладу, готувати проекти та реалізовувати їх відповідно. Не менш важливим є і використання інноваційних підходів до навчального процесу, у вихованні молоді, стимулюванні юних науковців тощо».

Кожен із експертів круглого столу висловлював власне бачення розробки концепції інноваційного вишу, зокрема директор Інституту транскордонного співробітництва Сергій Устич зауважив, що міждисциплінарні дослідження можуть забезпечити належний розвиток нашого вишу. «Майбутнє за інтеграцією, пошуком дотичних складових між природничими та суспільними науками», — підкреслив Сергій Іванович.

Науковий парк є основою розвитку освіти й науки в регіоні. Саме такої думки дотримується і директор НДІ засобів аналітичної техніки УжНУ Йосип Головач. «Нині ситуація виглядає так, що найбільший науково-технічний потенціал у регіоні сконцентрований у вищих навчальних закладах. Ідеться передусім про наш університет, адже в Закарпатській області майже вся науково-технічна діяльність сконцентрована в УжНУ. У Законі України «Про наукові парки» йде мова про те, аби вищі навчальні заклади в регіонах взяли на себе питання інноваційного розвитку регіону і впровадження тих науково-технічних розробок, які уже є. Ці чинники й слугували причиною для створення Наукового парку «Ужгородський національний університет», який визначений базовою організацією інноваційної інфраструктури Закарпатської області», — розповів Йосип Йосипович.

Про інноваційні методи навчання в освітньому процесі ВНЗ говорила заступник директора ННІ євроінтеграційних досліджень УжНУ Маріанна Кляп,  акцентуючи увагу на тому, що необхідно поєднувати інноваційні методи з традиційними. Важливим є віднайти золоту середину у викладанні. «Інновації в світі — це процес створення, впровадження та поширення в освітній діяльності нових підходів, ідей, методів та прийомів, технологій, спрямованих на модернізацію і трансформацію навчального процесу відповідно до вимог часу. Для вищої школи визначальним має бути формування у студентів системного підходу до аналізу професійних завдань, стратегічного мислення, здатності до соціальної мобільності, прагнення до самонавчання, самовиховання та самовдосконалення впродовж усього трудового життя», — зауважила Маріанна Іванівна.

Після виступів експертів провели обговорення, де кожен присутній міг висловити власне бачення впровадження концепції. Зокрема, декан юридичного факультету Ярослав Лазур запевнив, що правознавці юридичного факультету готові долучитися до реалізації концепції.

За матеріалами круглого столу буде видано спеціальний випуск збірника наукових праць «Геополітика України: історія та сучасність». Видання має міжнародний реєстраційний номер ISSN, що дає змогу користувачам з понад 100 країн світу ознайомитися з його матеріалами.

Галина Риган

для Медіацентру УжНУ