Головна » Усі публікації » Наукові форуми |
Російська академічна спільнота збентежена запроектованим реформуванням структури Російської академії наук, котра з 1725 року без принципових інституційних змін проіснувала донині. Цей фактор, однак, не став на перешкоді виконанню своїх завдань академічними дослідницькими осередками, котрі успішно провадять фундаментальні й прикладні дослідження за пріоритетними науковими напрямами. Сформувалось усвідомлення того, що слід провести своєрідний моніторинг досягнутого й намітити перспективи подальшого розвитку. Це й стало головним мотивом скликання ІІ Всеросійської наради славістів з широкою іноземною участю.
До Москви з’їхалися представники ВНЗ і дослідницьких інститутів з різних регіонів Росії, а також вчені з Австрії, Білорусії, Болгарії, Естонії, Киргизстану, Сербії, Словенії, України, ФРН, Чехії. Відкриваючи масштабний форум науковців, директор Інституту слов’янознавства РАН д.і.н. К.В.Нікіфоров відзначав, що російська академічна славістика від часу І Всеросійської наради (2003) не лише завершила процес оновлення предметної сфери славістичних студій (з уключенням до неї україністики і білорусистики), але й з вагомими здобутками вийшла на новий рівень наукових узагальнень, забезпечивши Росії роль провідного центру слов’янознавства у світовому масштабі. Доповіді вчених стосувалися загальних і конкретних проблем слов’янської філології, вивчення писемних пам’яток, політичної історії, культурного розвитку різних гілок слов’янства, методики викладання славістичних дисциплін у вишах Росії та зарубіжжя. Тематика роботи окремих секцій засвідчила, що славістика впевнено виходить на рівень інноваційності дослідницьких практик та способів представлення їхніх результатів. Це стосується, до прикладу, таких секцій, як «Слов’янська міфологія у тексті культури: практики дослідницької репрезентації», «Застосування комплексних інтердисциплінарних методів при вирішенні етномовних та етнокультурних проблем сучасності». Успішно апробували нові способи наукової комунікації і проведення дискусій, зокрема, електронні круглі столи, скажімо, на тему «М.Ю. Лермонтов у житті і творчості Тараса Шевченка та Івана Франка». Крім того, у рамках наради було проведено цілу низку тематичних заходів з міжнародною участю. Ужгородський університет представляли на форумі професор кафедри російської мови Л.М. Устюгова з доповіддю «Аналіз старослов’янських текстів у структурі самостійної роботи студентів» та старший викладач кафедри нової і новітньої історії та історіографії С.О.Ганус, який презентував доповідь «Штрихи до історії формування славістичного наукового співтовариства: О.М.Бодянський та Я.Ф.Головацький у дзеркалі їхнього листування». Не менш важливим за роботу в секціях було й спілкування з колегами в кулуарах, у тому числі з патріархом слов’янознавства, вченим зі світовим ім’ям, заслуженим професором МДУ ім. М.В. Ломоносова Л.П.Лаптєвою, професором Гродненського університету ім. Янки Купали Д.В.Карєвим. У секторі східного слов’янства у доброзичливій, дружній атмосфері відбулося жваве обговорення стану й перспектив російської академічної славістики, а також концепції заходів, котрі могли би бути спрямовані на виконання Договору про співробітництво між УжНУ та Інститутом слов’янознавства РАН, укладеним 12 лютого цього року. Вл.інф. |
|
|
|
Теги: |
Помітили помилку? Виділіть її й натисніть Ctrl+Enter! |
0 | |
Ми у Facebook
Рубрики розділу
Матеріали близьких рубрик