У другокурсників-істориків УжНУ завершився другий тиждень етнографічної практики, яку на Рахівщині проводить кафедра історії України. Студенти мають плідне спілкування з інформантами на різні теми народного життя. Втім знаходить час і на дозвілля, яке теж має пізнавальний характер і збагачує дослідницькі будні польового табору.

У ніч на Івана Купала, з 6 на 7 липня, учасники етнографічної експедиції на своїй базі – у Великобичківській загальноосвітній школі-інтернаті (директор Михайло Йосипчук) – зробили реконструкцію купальського святкування в традиційному стилі.

Деякі елементи дійства не були типовими для Закарпаття, до прикладу, спалення Марени. Оскільки на історичному факультеті навчаються вихідці з різних регіонів України, то всім припав до вподоби узагальнений стилізований варіант купальських ігрищ на теренах нашої країни.

Сценарій святкування передбачав плетіння вінків з польових квітів, стрибання парами через вогнище, водіння хороводу довкола вогню, виконання народних пісень, спорудження й спалення Марени.

У сутінках відбувся похід до річки, де дівчата кидали вінки у річку Тиса: на долю, на любов, на щастя. Кульмінацією став рясний дощ, який розпочався, коли студенти поверталися на базу практики. Купальська ніч і має бути такою! Адже до очисної дії вогню додається не менш потужна сила води.

Романтичний шарм купальського дійства увиразнили заручені студенти Олександр Орос і Наталка Кучмаш. За традицією, коли парубок упіймає вінок своєї дівчини у річці, то в майбутньої сімейної пари буде щасливе життя. Незважаючи на доволі бурхливу від гірських дощів Тису, Сашко зумів виловити вінок судженої під оплески присутніх.

Студентів-істориків у Великому Бичкові провідали професор Роман Офіцинський, доценти Оксана Ферков та Юрій Данилець – представники кафедри, що опікується практикою. Вони допомогли у вирішенні невідкладних організаційних, побутових та інших питань, зокрема своїм коштом поповнили продовольчі ресурси студентів, що помітно вичерпалися.

Павло Леньо,

керівник експедиції