Захід відбувся в малому залі Закарпатської ОДА, серед його завдань – експертна оцінка науковців і практиків реалізації пенсійної реформи, інформування широких кіл громадськості, підготовка суспільства до реформи, яка розпочалася ще 2003 року, однак і досі потребує розв’язання ще багатьох суперечливих питань. Кафедра фінансів і банківської справи вже тривалий час співпрацює з Головним управлінням Пенсійного фонду України в нашій області, завдяки чому вдається краще аналізувати реформу як на національному рівні, так і на регіональному.

Сучасний стан і перспективи розвитку системи пенсійного страхування в регіоні (на матеріалах Закарпаття) охарактеризувала перший заступник начальника головного управління ПФУ в області Тетяна Король.

Сьогодні пенсійний вік жінок збільшується, оскільки їхнє забезпечення заслуженого відпочинку завжди було меншим від забезпечення чоловіків. Це було пов’язано з тим, що жінка працювала менше. Тому в рамках реалізації пенсійної реформи вік виходу на заслужений відпочинок для жінок кожні півроку зростає й виплати зрівнюються, пояснює пані Тетяна. Загалом середня пенсія на Закарпатті зростає у загальних розрахунках приблизно на 20 %. Це на 212 гривень більше, ніж на початку реформи.

Реформа провадиться й аби зменшити прірву між максимальною і мінімальною пенсіями. Найвищі в області виплати сьогодні мають народні депутати – у середньому 15 тисяч гривень. На другому місці прокурори – понад 6 тисяч. Третє місце посідають працівники Нацбанку, за ними – митники. А державні службовці, попри усталену думку, отримують нижчі пенсії – на рівні 10 прожиткових мінімумів.

Доцент кафедри фінансів і банківської справи, к.е.н. Тетяна Бутурлакіна озвучила актуальні питання пенсійної реформи України – її виклики і реалії. Вона зауважує, що її початок датований 9 липня 2003 року і пов’язаний з ухваленням Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про недержавне пенсійне забезпечення». Такі заходи мотивувалися потребою зміни пенсійної системи України радянського зразка на сучасну – трирівневу.

Перший рівень передбачає солідарну систему виплат і забезпечує ними  нинішніх пенсіонерів за рахунок коштів працездатного населення. Другий, задекларований законодавством, але який сьогодні не діє – рівень накопичувальної системи, який, в додаток до держаної пенсії, полягає в заощадженні коштів на індивідуальних рахунках накопичувального фонду. Третій передбачає існування недержавного пенсійного забезпечення, який провадять страхові компанії, банківські установи тощо. Цей рівень діє й поступово розвивається, хоч і слабкими темпами.

Дефіцит Пенсійного фонду України сьогодні достатньо великий. У майбутньому він буде лише зростати внаслідок інфляції, підвищення прожиткового мінімуму та інших важливих факторів. «Сьогодні потрібно, аби всі заходи пенсійної реформи виконувалися комплексно, а люди пенсійного віку могли бути залучені до ринку праці за рахунок перекваліфікації, програм навчання протягом життя. Загальна ситуація на ринку праці поліпшилася б через вивільнення робочих місць, легалізацію праці і зменшення безробіття», – вважає Тетяна Бутурлакіна.

Із порядком і особливостями призначення наукових пенсій в сучасних умовах під час науково-практинчного семінару присутніх ознайомила начальник відділу контролю за призначеннями і перерахунком спецпенсій управління пенсійного забезпечення головного управління ПФУ в Закарпатській області Ірина Геревич.

На правових аспектах пенсійної реформи спинився Вадим Рошканюк, доцент кафедри цивільного права УжНУ, який зокрема відзначив, що фінансова спроможність і правові важелі вдосконалення реформи є, і вони реалістичні навіть у зовсім недалекій перспективі.

Сьогодні головними завданнями  пенсійної реформи є:

• підвищення рівня життя пенсіонерів;
• встановлення залежності розмірів пенсій від величини заробітку й трудового стажу;
• забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи;
• заохочення громадян до заощадження коштів на старість;
• створення ефективнішої та більш дієвої системи адміністративного управління в пенсійному забезпеченні.

Актуальне питання під час науково-практичного семінару стосувалося легалізації фонду оплати праці найманих працівників, адже чимало роботодавців неохоче йде на такі кроки. Тетяна Бутурлакіна вважає, що в працівника немає важелів впливу. Активнішими мали б бути профспілки, можна впливати й за допомогою громадських організацій. Також при Закарпатській ОДА створена група з легалізації фонду оплати праці найманих працівників, яка провадить контроль і виявляє несумлінних роботодавців.

І хоч підвищення пенсійного віку та інші умови реформи не всіма сприймаються позитивно, а впровадження накопичувального рівня займе ще не один рік, переваг пенсійної реформи сьогодні значно більше, ніж недоліків. Фахівці застерігають: якщо не йти цим шляхом, то 2017-го фінансова криза загостриться, а вже 2021 року на нас чекає колапс пенсійної системи. Тому вкрай важливо легалізовувати зайнятість населення, заробітну плату, а також дбати про особисте пенсійне забезпечення, бо життя на заслуженому відпочинку не закінчується, і набагато приємніше відпочивати у фінансовому достатку.

_x_PS1 Кафедра фінансів і банківської справи факультету економіки УжНУ спільно з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області формують соціальний діалог, який полягає в оцінці перспектив і наслідків пенсійної реформи, інформуванні громадськості про її реалізацію. 15 травня в рамках заходів Всеукраїнського фестивалю науки в УжНУ провели науково-практичний семінар «Пенсійна система України: актуальні проблеми і перспективи реформування»._x_PS2 _x_PS3 _x_PS4 _x_PS5 http://mediacenter.uz.ua/live/2014/05/50oda/umat.jpg_x_PS6 _x_PS7 306_x_PS8 _x_PS9 _x_PS10 Наталія Каралкіна_x_PS11 _x_PS12 _x_PS13 _x_PS14 _x_PS15 _x_PS16 _x_PS17 _x_PS18 _x_PS19

Наталія Каралкіна