Напередодні новорічних свят студенти-географи IV курсу традиційно проходять педагогічну практику у школах. Тож перше бойове хрещення позаду. Які враження? Найперше – досвід у школі сподобався усім: і учням, і молодим педагогам.

Як зауважують самі студенти, побороти страх перед першими уроками допоміг керівник практики від університету старший викладач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування Володимир Мельничук, який дав декілька корисних порад, настанов, поділився секретами мистецтва викладання.

Катерина Годованець мала заняття у рідній школі селища Середнього на Ужгородщині. Зізнається, що найцікавішими виявилися уроки у сьомих класах, коли «подорожували» Африкою. Розповіла, що відчувала неабияку підтримку керівника практики від закладу Михайла Гутеряка, який свого часу й прищепив їй любов до географії.

«Улюбленого учителя вважаю педагогом з великої літери, учні його обожнюють, серйозно готуються до його предмету, уважно слухають». Завдяки практиці дівчина усвідомила: навчати когось – це її. «Приємно бачити зацікавленість в очах учнів!» – зізнається Катя.

Мар’яна Мигалейко набувала педагогічного досвіду в Ужгородській класичній гімназії під керівництвом директора Сергія Романа. Як зауважує, майстер своєї справи, Сергій Іванович охоче ділився професійними навичками та уміннями, що забезпечило успішне проведення занять.

«Перший мій урок у ролі вчителя подарував незабутні емоції. Дуже тішуся, що знання, які здобуваю в університеті змогла застосувати на практиці», – розповіла Мар’яна.

Ольга Радь випробовувала свої сили в Ужгородській спеціалізованій школі №5. «Нашим керівником була Людмила Мельничук. Вважаю, нам дуже пощастило з керівником, адже з перших днів учителька поставила нас тет-а-тет з нашими побоюваннями, проте навчала тримати удар».

Людмила Василівна допомагала ужнівцям долати бар'єри невпевненості, чітко ставила мету і завдання уроків, а також об'єктивно аналізувала помилки практикантів. «Таким чином ми з головою поринули у шкільне життя!» – захопливо підсумувала Ольга.

Поділилася враженнями від першого учительського досвіду, який набувала школі №5, де мала уроки у 6–10-му класах, і староста курсу Юлія Шароді. Розповіла, що кожен із практикантів одну і ту ж тему для «свого» класу розкривав по-іншому: «Не повторювалися – вирізнялися креативністю. А ще ми зрозуміли важливість психологічного фактора на уроках».

Четвертокурсниця дійшла висновку, що ця практика дала змогу кожному вирішити, чи варто пов’язувати своє життя із педагогічною діяльністю. 

Віра Лабич